Відкрити головне меню

Білоруський колабораціонізм з нацистською Німеччиною під час Другої Світової війни

Ставка Білоруської центральної ради в будинку нинішнього театру імені Янки Купали, червень 1943 року

Білоруський колабораціонізм — політичне, економічне та військове співробітництво з німецькими окупантами під час Другої світової Війни на території Білорусі.

ПричиниРедагувати

Головними причинами білоруського колабораціонізму було незадоволення частини населення радянською владою, через масові репресії та насильницької радянізації Західної Білорусі, приєднаної до СРСР в 1939 році та діяльністю представників Білоруської Народної Республіки, прихильників В. Годлевского (він та частина його послідовників в подальшому розчарувались в німцях та перейшли у підпільну боротьбу проти них).

Підготовка білоруської колаборації до початку війниРедагувати

Підготовка білоруських колабораціоністів Третім Рейхом почалась ще в 1930-х років, коли при Міністерстві внутрішніх справ Німеччини було створено Білоруське представництво — спочатку в Берліні, а потім і в інших містах Німеччини. Вони займались пошуком та вербуванням бажаючих допомогти Німеччині в білоруських питаннях. Так, третій президент БНР Василій Захарка написав детальну доповідь про політичне, економічне та культурне становище Білорусі, а також звернувся з меморандумом до Адольфа Гітлера з запевненнями повної підтримки. Крім того, було створено Білоруський комітет самопідтримки — організація, яка активно вербувала членів серед білорусів, проживаючих в Німеччині. З початком Другої світової Війни німецьке командування створило в Варшаві та Бялі-Подляській бази для перекидання білоруської патріотичної агентури на територію СРСР. В лагері Вуставу (Берлін), з числа білоруських патріотів були організовані курси пропагандистів и перекладачів для роботи в Білорусі після зміни окупаційної влади.