Білокам'яне будівництво

Білокам'яне будівництво — будівництво, яке виникло в ХІІ столітті у Перемишльській землі, набуло широкого розвитку на західних землях Русі, звідки воно проникає в Чернігівсько-Переяславське та Ростово-Суздальське князівства.[1] Зразки білокам'яного будівництва ХІІ ст. простежуються на території західного регіону Русі — у Галичі[2], Звенигороді.[3] Військово-побутові пам'ятки відомі в Перемишлі (кам'яний палац) та Уричі (Сколівський район) (залишки скельного укріплення Тустань).[4] Білокам'яний палац виявлено на Замковій горі.

ПриміткиРедагувати

  1. Могитич І.Р., Могитич Р.І. Особливості техніки мурування і архітектурних форм Галицько-Волинського зодчества (X-XIV ст) // Археологія. - К., 1990. - №4. - С.67
  2. Пастернак Я. Старий Галич. - Краків; Львів, 1994. - С.82
  3. Ратич О.О. Дослідження літописного Звенигорода у 1965 р. // Тези доповідей XV наукової конференції ЛДУ. - Львів, 1966. - С.77
  4. Рожко М.Ф. Тустань — давньоруська наскельна фортеця. - К., 1996