Відкрити головне меню

Бій УПА з німецькою армією під Костополем відбувся 28 березня 1943 р. й закінчився перемогою УПА. З німецького боку в бою брали участь близько 1500 солдат та офіцерів, включаючи піхоту, батарею гармат та батарею мінометів, в той час як з боку УПА були відділ «Шавули» (Рудик Адам Микитович) та сотня «Скирди» (Довгалець Андрій Маркович).[1]

Бій під Костополем
Друга світова війна
Бої УПА
Дата: 28 березня 1943
Місце: Костопіль, Україна
Результат: перемога УПА
Сторони
OUN-r Flag 1941.svg Українська Повстанська Армія Flag of the NSDAP (1920–1945).svg Німеччина
Командувачі
OUN-r Flag 1941.svg Рудик Адам Микитович
OUN-r Flag 1941.svg Довгалець Андрій Маркович
OUN-r Flag 1941.svg Стах Гунько
невідомо
Військові сили
1500
5 машин
Втрати
17 убито
9 пропало безвісти
20 поранено.
70 убито
5 спалених машин

ІсторіяРедагувати

28 березня 1943 р. німецьке командування організувало наступ на територію біля Костополя, зайняту відділом УПА «Шавули». Німецькі сили були підведені з боку Рівного, Костополя, Межиріччя та Березного (Рівненщина) й загалом становили близько 1500 солдат та офіцерів, включаючи піхоту, батарею гармат та батарею мінометів. На допомогу відділу «Шавули» прийшла сотня УПА «Скирди», але всі вони опинилися в пастці й прийняли нерівний запеклий бій.[1]

Німці почали наступ з артпідготовки, покриваючи лави УПА шквальним гарматним та мінометним вогнем. Проте, перший наступ німецької піхоти відразу після артпідготовки наткнувся на шквальний кулеметний вогонь упівців й, зазнаючи значних втрат в живій силі, німці відступили. Розуміючи свою беззахисність проти гарматної та мінометної батарей, командування відділом УПА організувало спробу їх знищити. Напад на гарматну батарею не був успішним, але мінометну батарею вдалося знищити. У цьому завданні особливо відзначився Стах Гунько, чия група саме і знищила позиції німецьких мінометників.[2]

Ще три рази німецька піхота йшла у наступ при підтримці артилерії, але всі ці наступи зазнали невдачі внаслідок відчайдушного опору бійців УПА. В результаті німецьке командування вирішило відступити, забираючи поранених, але залишаючи на полі бою до 70 вояків убитими й п'ять спалених машин. З боку УПА втрати становили 17 бійців убитими, 20 пораненими та 9 пропало безвісти.[1][2]

Значення боюРедагувати

Цей бій показує, що в тилу німецької армії завдяки успішним діям УПА від німецької окупації були звільнені цілі райони. Намагання німецького командування військовою силою відновити свій порядок на цій території натикалося на рішучий збройний спротив УПА. Навіть застосовуючи артилерію та міномети, підрозділи німецької армії були нездатні опанувати ситуацію на територіях контрольованих УПА у 1942—1944 роках.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Олександр Денищук «Боротьба УПА проти німецьких окупантів», Т.1, «Волинь», 2008
  2. а б Мірчук Петро. «Українська Повстанська Армія 1942—1952 рр.», Мюнхен, 1953
Бої з німецькими військами Боротьба УПА проти німецьких окупантів
Шепетівська операція УПА (19.08.1942) • Бій під Костополем (28.03.1943) • Бій біля Великої Любаші (14.05.1943) •
Наступ УПА на Янову Долину (22.06.1943) • Бій біля села Новий Загорів (8-11.09.1943) • Бій на горі Лопата (6-16.07.1944)
Бої з польськими військами Атака на ГаначівБої в Бірчі та околицях (22.10.1945 • 30.11.1945 • 7.01.1946) • Ліквідація генерала Сверчевського (28.03.1947)
Бої з радянськими військами Бій під Гурбами (21-25.04.1944) • Бій під Стриганами (13.05.1944) • Бій під Уневом (30.09.1944) • Битва під Лещавою-Горішньою (28.10.1944) • Бій під Жовквою (22.03.1945) • Бій під Радеховом (27.04.1945) • Грубешівська операція (28.05.1946) • Останній бій УПА на Житомирщині (9.07.1955)