Відкрити головне меню

Бій в затоці Велья — одна з бойових сутичок під час Тихоокеанської кампанії. Відбулася в ніч з 6 на 7 серпня 1943 року, в затоці Велья, між островами Велья-Лавелья і Коломбангара.

Бій в затоці Велья
Друга світова війна, Війна на Тихому океані
USS Sterett (DD-407).jpg
Есмінець «Стеретт»
Координати: 7°54′ пд. ш. 156°49′ сх. д. / 7.900° пд. ш. 156.817° сх. д. / -7.900; 156.817
Дата: 67 серпня 1943 року
Місце: Між островами Велья-Лавелья і Коломбангара
Результат: Перемога США
Сторони
Flag of the United States (1912-1959).svg США Flag of Japan (bordered).svg Японська імперія
Командувачі
США Фредерік Мусбраггер Naval Ensign of Japan.svg Кадзу Сугіура
Військові сили
6 есмінців 4 есмінці
Втрати
немає 3 есмінці потонули, 1210[1][2] (1115)[3] загиблих

Склад сторінРедагувати

США Японія
есмінець «Данлап» (флагман) есмінець «Хагікадзе» (флагман)
есмінець «Крейвен» есмінець «Арасі»
есмінець «Маурі» есмінець «Кавакадзе»
есмінець «Ленг» есмінець «Сігуре»
есмінець «Стеретт»
есмінець «Стек»

ПередісторіяРедагувати

Після своєї перемоги в битві біля острова Коломбангара японці поспішали закріпитися в цьому регіоні. В містечку Віла на півдні острова був організований великий гарнізон, а для його постачання і доставки підкріплень використовували нічні рейси есмінців — так звані Токійські експреси. 19 липня, 22 липня і 1 серпня доставки пройшли успішно.

БійРедагувати

5 серпня японці черговим рейсом Токійського експресу відправили підкріплення на острів Коломбангара — 4 есмінці, з яких 3 були завантажені військами. 6 серпня, в 16:30, японська колона була виявлена з літака і для перехоплення американці вислали до Велья-Лавелья оперативну групу 31.2, яка складалася з 6-ти есмінців під керівництвом коммандера Фредеріка Мусбраггера.

В 23:30 японська колона досягла північно-східного кінця острова Велья-Лавелья, а в 23:33 їх побачив радарний пост «Данлапа». В 23:41 американські есмінці виконали торпедний залп лівим бортом. В 23:44 на «Сігуре» помітили кораблі супротивника і дали залп із 8 торпед, але було пізно — «Арасі» отримав влучання трьох торпед і одразу загорівся (пізніше його добили артилерією і ще однією торпедою, в 0:17 він затонув), «Кавакадзе» (потонув в 23:51) і «Хакікадзе» (потонув в 0:18) також отримали влучання, запалали і втратили хід. «Сігуре» встиг вивернутися від більшості торпед, але одна в нього все ж таки потрапила, на щастя для японців вона не розірвалася. Потім «Сігуре» поставив димову завісу і під її прикриттям зміг відійти. Жодна з японських торпед в ціль не влучила.

Результати боюРедагувати

Результат став страшним ударом для японського флоту — більше тисячі осіб загинуло і три кораблі потонуло, і все це в результаті одного нічного торпедного бою, в якому, завдяки більш сучасним торпедам, традиційно лідирували японські есмінці. Крім того, за результатами бою стало зрозуміло, що в нічних битвах з'єднання американських есмінців можуть діяти самостійно, без крупних кораблів.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Книга: Пол Стівен Далл: Бойовий шлях ІЯФ
  2. Battle of Vella Gulf by Vincent P. O'Hara (англ.)
  3. Long Lancers: «Хагікадзе» — 178 погибших, «Арасі» — 178 загиблих, «Кавакадзе» — 169 загиблих 900 бійців піхоти, 310 вижило з всього загону — 178+178+169+900-310 = 1115