Бій біля мису Сент-Джордж

Бій біля мису Сент-Джордж — одне з бойових зіткнень під час Тихоокеанської кампанії Другої світової війни. Відбулося 26 листопада 1943 року, між мисом Сент-Джордж (острів Нова Ірландія) і островом Бука. Цей бій став останнім серед морських битв в кампанії на Соломонових островах.

Бій біля мису Сент-Джордж
Друга світова війна, Війна на Тихому океані
Есмінець «Чарльз Осборн» в районі Соломонових островів, 1943 рік
Есмінець «Чарльз Осборн» в районі Соломонових островів, 1943 рік

Есмінець «Чарльз Осборн» в районі Соломонових островів, 1943 рік
Дата: 26 листопада 1943
Місце: Околиці острова Бука, на північ від острова Бугенвіль (Соломонові острови)
Результат: Перемога США
Сторони
США Японська імперія
Командувачі
США Арлі Берк Кійото Кагава
Військові сили
5 есмінців 5 есмінців
Втрати
немає 3 есмінця затонуло,
636 загиблих

Передумови ред.

1 листопада 1943 року на Бугенвілі висадився американський десант і це стало загрозою для японської бази на острові Бука. Японським командуванням було прийнято рішення перекинути 900 солдатів як поповнення гарнізону Бука, та зняти з острова 700 авіатехніків, оскільки аеродром на острові практично втратив стратегічне значення.

Було сформовано з'єднання есмінців. Есмінці «Амагірі», «Югірі» і «Удзукі» використовувались як транспорти, а «Онамі» і «Макінамі» — як прикриття.

Американському командуванню стало відомо про цей конвой завдяки авіарозвідці і на перехоплення були вислані 5 есмінців — «Чарльз Осборн», «Клакстон», «Дайсон», «Конверс» і «Спенс».

Бій ред.

Японські есмінці висадили 900 військовослужбовців та вантажі і були готові до завантаження військового персоналу для повернення в Рабаул, як в 01:40 були помічені на радарах кораблів ВМС США. Кращі радари дозволили американським кораблям почати торпедувати японські кораблі о 01:55 ще до того як вони їх побачили. В есмінець «Онамі» потрапило кілька торпед і він затонув. В «Макінамі» потрапила одна торпеда і після обстрілу він затонув. Транспортні есмінці пішли в різних напрямках; Берк переслідував «Югірі» і після тривалої гонитви затонув о 03:00; «Узукі» також постраждав, але відступив з важкими пошкодженнями. «Амагірі» відступив неушкодженим.[1]

Література ред.

  • Brown, David (1990). Warship Losses of World War Two. Naval Institute Press. ISBN 1-55750-914-X.
  • D'Albas, Andrieu (1965). Death of a Navy: Japanese Naval Action in World War II. Devin-Adair Pub. ISBN 0-8159-5302-X.
  • Dull, Paul S. (1978). A Battle History of the Imperial Japanese Navy, 1941-1945. Naval Institute Press. ISBN 0-87021-097-1.
  • Hara, Tameichi (1961). Japanese Destroyer Captain. New York & Toronto: Ballantine Books. ISBN 0-345-27894-1.
  • Hone, Thomas C. (1981), The Similarity of Past and Present Standoff Threats, Proceedings of the U.S. Naval Institute, Annapolis, Maryland, № Vol. 107, No. 9, September 1981, с. 113—116, ISSN 0041-798X
  • Jones, Ken (1997). Destroyer Squadron 23: Combat Exploits of Arleigh Burke's Gallant Force. Naval Institute Press. ISBN 1-55750-412-1.
  • Kilpatrick, C. W. (1987). Naval Night Battles of the Solomons. Exposition Press. ISBN 0-682-40333-4.
  • McGee, William L. (2002). Bougainville Campaign. The Solomons Campaigns, 1942-1943: From Guadalcanal to Bougainville--Pacific War Turning Point, Volume 2 (Amphibious Operations in the South Pacific in WWII). BMC Publications. ISBN 0-9701678-7-3.
  • Morison, Samuel Eliot (1958). Breaking the Bismarcks Barrier, vol. 6 of History of United States Naval Operations in World War II. Castle Books. ISBN 0-7858-1307-1.
  • Potter, E. B. (2005). Admiral Arleigh Burke. Naval Institute Press. ISBN 1-59114-692-5.
  • Roscoe, Theodore (1953). United States Destroyer Operations in World War Two. Naval Institute Press. ISBN 0-87021-726-7.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Tuohy, William. (2007). America's Fighting Admirals. Zenith Press: St. Paul, MN.