Бійохінол

Бійохіно́л (лат. Biiochinolum) — комбінований лікувальний препарат (сполука йодгідрату хініну з йодистим вісмутом), що застосовується для лікування сифілісу та червоного вовчака; вводиться тільки глибоко у м'язи^[1].

Є суспензією цегельно-червоного кольору, складовими якої є 8 % йод-вісмут-хініну у нейтральній персиковій олії. Містить 25 % вісмуту, 56 % йоду і 19 % хініну. Перед застосуванням препарат підігрівають на водяній бані до 40⁰С, а також ретельно збовтують до рівномірної суспензії.^[1]

Станом на 2022 рік, майже не використовується, із за небезпеки тромбування судин при введенні^[1].

Див. також ред.

Примітки ред.

↑ ^а ^б ^в Основи фармакології з рецептурою: підруч. для студ. вищих мед. навч. закл. I—II рівнів акредитації / М. П. Скакун, К. А. Посохова; МОЗ України. — 3-е вид.. — Тернопіль: ТДМУ, 2019. — 608 с. ISBN 978-966-673-257-9 (С.459)

Джерела ред.

Нанотехнології, наномедицина. Нові терапевтичні горизонти застосування нановісмуту в комплексному лікуванні пізніх форм сифілітичної інфекції [Архівовано 6 лютого 2022 у Wayback Machine.] / В. І. Степаненко, І. С. Чекман, В. Г. Коляденко та ін. // Український журнал дерматології, венерології, косметології. — 2010. — № 1 (36). — с. 109—118.
Про затвердження Інструкції по діагностиці і лікуванню гонореї та сифілісу [Архівовано 6 лютого 2022 у Wayback Machine.] Наказ МОЗ України 12.06.1996 № 163

Література ред.

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. (С.?)

[СП-1] а ^б ^в Основи фармакології з рецептурою: підруч. для студ. вищих мед. навч. закл. I—II рівнів акредитації / М. П. Скакун, К. А. Посохова; МОЗ України. — 3-е вид.. — Тернопіль: ТДМУ, 2019. — 608 с. ISBN 978-966-673-257-9 (С.459)

[1]