Бідняк Григорій Прокопович
Григо́рій Проко́пович Бідня́к (*21 березня 1933 - 18 липня 2020, Марганець) — український поет. Заслужений працівник культури України.
Етапи біографії
ред.Народився 21 березня 1933 р. в місті Марганець Дніпропетровської області.
1933 рік — рік страшного голодомору в Україні. Після закінчення Марганецької ЗШ № 5 працював піонервожатим, виховатилем у школі фабрично-заводського навчання. Писати поезії та друкуватися почав ще в шкільні роки, за що дуже вдячний вчительці української мови.
Учасник війни. Був генеральним директором видавництв ЗАТ «Дніпро» та «Поліграфіст».
Помер 18 липня 2020 року в місті Марганець. Похований, як і заповідав, в селищі Городище.
Творчий доробок
ред.Автор поетичних збірок «Слово для спраглих», «З Україною в серці», «В стражданні та любові», «Молитва перед іконою України», «99 елегій і одне життя», «Прийде час», «Під стягами волі», «Місто скарбів», «Вербовий край», «Біль», «Якби ми власний розум мали», роману «Вінчальна ікона», книжок для дітей «Шахтарчата», «Літечко», «Мова світанкова», «Вивчаємо мову».
Освіта
ред.Навчався у Львівському поліграфічному інституті. Закінчив філологічний факультет Дніпропетровського державного університету. Працював директором Марганецької та Бердянської друкарень, Дніпропетровського видавництва «Поліграфіст», згодом — видавничо-поліграфічного підприємства «Дніпро». Засновник та головний редактор газети «Літературне Придніпров'я», театру поезії «Весна».
Почесні звання
ред.Отримав звання Почесний громадянин м. Марганця (2001). Нагороджений Почесною відзнакою Міністра культури та мистецтв України «За досягнення в розвитку культури і мистецтв» (2003). Заслужений діяч культури України. Лауреат премії ім. П.Кононенка (2011).
Член Національної Спілки письменників України (з 1994 року).
Посилання
ред.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |