Відкрити головне меню

Сергій Іванович Бутирін (1900(1900), місто Харків —  загинув 1942) — український радянський партійний діяч. Член ЦК КП(б)У в 1940—1942 р. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання з 1941 року.

Бутирін Сергій Іванович
Бутирін Сергій Іванович.jpg
Народився 1900(1900)
місто Харків
Помер 1942(1942)
Діяльність державний діяч, політик
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія ВКП(б)

БіографіяРедагувати

Народився у вересні 1900 року в родині робітника-слюсаря Харківського паровозобудівного завода. У 1912 році закінчив трикласну церковно-приходську школу в Харкові. У вересні 1912 — жовтні 1914 р. — чорнороб в аптеці Щавинського в Харкові.

У жовтні 1914 — вересні 1916 р. — помічник електромонтера Харківської електростанції. У вересні 1916 — листопаді 1917 р. — електромонтер заводу товариства «Гельферіх-Саде» в Харкові. У листопаді 1917 — травні 1918 р. — помічник електромонтера депо Південної залізниці. У травні 1918 — жовтні 1922 р. — електромонтер Харківської електростанції.

У жовтні 1922 — квітні 1924 р. — рахівник Харківського губернського продовольчого комітету. У квітні — грудні 1924 р. — рахівник санаторію «Харакс» в місті Ялті Кримської АРСР. У грудні 1924 — серпні 1926 р. — електромонтер Харківської кондитерської фабрики «Октябрь».

Член ВКП(б) з травня 1926 року.

У серпні 1926 — жовтні 1927 р. — завідувач відділу постачання Харківського кондитерського тресту. У жовтні 1927 — листопаді 1929 р. — електромонтер Харківської кондитерської фабрики «Октябрь».

У листопаді 1929 — листопаді 1930 р. — слухач курсів директорів харчової промисловості у Москві.

У листопаді 1930 — лютому 1931 р. — помічник директора з виробничих нарад Харківської кондитерської фабрики «Октябрь». У лютому 1931 — березні 1932 р. — секретар партійного колективу Харківської кондитерської фабрики «Октябрь». У березні 1932 — жовтні 1933 р. — голова Харківської обласної профспілки мукомолів.

З жовтня 1933 до 1937 року — голова Онуфріївського районного виконавчого комітету Харківської області.

Закінчив Харківський державний університет.

З 1938 до лютого 1939 року — в апараті Центрального Виконавчого Комітету Української РСР; в апараті Верховної Ради Української РСР.

У лютому 1939 — серпні 1941 р. — 1-й секретар Миколаївського обласного комітету КП(б) України.

З липня 1941 року — член Військової Ради 26-ї армії Південно-Західного фронту, бригадний комісар. Потрапив у оточення в районі міста Лохвиця Полтавської області. Прорвався до партизанського загону. Загинув під час бойових дій.

ДжерелаРедагувати