Відкрити головне меню

Бурденюк Анатолій Акимович (нар. 23 квітня (6 травня) 1922(19220506), с. Кармалка — пом. 26 червня 1941, с. Мацки) — штурман другої авіаційної ескадрильї 207-го далеко-бомбардувального авіаційного полку 42-ї далеко-бомбардувальної авіаційної дивізії 3-го бомбардувального авіаційного корпусу далеко-бомбардувальної авіації, лейтенант.[1]

Бурденюк Анатолій Акимович
Burdenyuk AA.jpg
Народження 1922(1922)
Кармалка, Самарська губернія
Смерть 26 червня 1941(1941-06-26)
село Мацки, Білорусь
Громадянство Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Приналежність СРСР СРСР
Рід військ Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Освіта Chelyabinsk Red Banner Military Aviation Institute of Navigators[d]
Роки служби 19381941
Звання Лейтенант
Формування 207-й ДБАП
Командування 2-а ескадрилья
Війни / битви Білостоцько-Мінська битва
Нагороди Орден Вітчизняної війни I ступеня

БіографіяРедагувати

Народився в 1922 році в селищі Кармалка Бугурусланського повіту Самарської губернії. Українець. Батько — Бурденюк Аким Йосипович, українець-переселенець; мати — Поліна Феофанівна. У 1931 році родина Бурденюків переїжджає до Свердловська. У 1938 році Анатолій Бурденюк закінчив фабрично-заводську школу № 11.

Служба в арміїРедагувати

  1. У 1938 році вступив до Челябінського військового авіаційного училища льотчиків-спостерігачів. У 1940 році після закінчення навчання, отримав звання «лейтенант».
  2. 164-й авіаційний полк 1-ї резервної авіаційної бригади Орловського військового округу (Липень 1940 — жовтень 1940).
  3. Штурман 2-ї ескадрильї 207-го авіаполку (з 24 червня 1941), екіпаж М. Гастелло.

ЗагибельРедагувати

26 червня 1941 під час завдання удару по ворожій колоні бомбардувальник ДБ-3Ф, штурманом якого був Анатолій Бурденюк, був підбитий. Разом з ним загинули всі члени екіпажу: капітан Микола Гастелло, лейтенант Г. М. Скоробогатий, старший сержант О. О. Калінін. За офіційною версією Микола Гастелло направив палаючий літак на механізовану колону ворога.

НагородиРедагувати

Орден Вітчизняної війни I ступеня (1958, посмертно). Указ Президії Верховної Ради СРСР від 25.01.1958.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати