Бункобон
У Японії бункобон (яп. 文庫本) — це книги малого формату в м'якій обкладинці, розроблені, щоб бути доступними та компактними.
Переважна більшість бункобонів мають розмір А6 (105 × 148 мм)[1]. Іноді вони проілюстровані і, як і інші японські видання в м'якій обкладинці, зазвичай мають суперобкладинку поверх звичайної. Вони використовуються для тих самих цілей, що й західні книжки масового ринку в м'якій палітурці: як правило, для дешевших видань книг, які вже були опубліковані у твердій палітурці[2]. Однак вони зазвичай друкуються на міцному папері та в міцній палітурці, а деякі роботи спочатку публікуються у форматі бункобон.
Бункобон отримали свою назву від видавця Iwanami Shoten, який у 1927 році запустив Iwanami Bunko (Бібліотека Iwanami) — серію творів іноземних авторів. Ця серія була спрямована на те, щоб «донести класику нову та стару, сходу та заходу до найширшої можливої аудиторії». Оригінальній серії Iwanami Bunko приписують перетворення книг у Японії на доступні товари масового ринку[1].
Формат бункобон почав процвітати наприкінці 1920-х років після розвитку технології друку, яка дозволила масово випускати дешеві книги та журнали. Протягом цього періоду японська промисловість продовжила розвиток формату бункобон на основі книжкових форматів Universal-Bibliothek від німецької Reclam[3].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Shockey, Nathan (16 грудня 2019). The Typographic Imagination: Reading and Writing in Japan's Age of Modern Print Media (англ.). Columbia University Press. с. 59—62. doi:10.7312/shoc19428. ISBN 978-0-231-55074-1.
- ↑ Bourdaghs, Michael K.; Sakai, Cécile; Hirokazu, Toeda (2 січня 2018). Introduction: Kawabata Yasunari in the twenty-first century. Japan Forum (англ.). 30 (1): 2—11. doi:10.1080/09555803.2017.1307249. ISSN 0955-5803.
- ↑ Kamei-Dyche, Andrew T. (2011). The History of Books and Print Culture in Japan: The State of the Discipline. Book History (англ.). 14 (1): 270—304. doi:10.1353/bh.2011.0008. ISSN 1529-1499.