Булка (оповідання)

«Булка» — оповідання Леся Мартовича. Уперше опубліковано у Львові 1900 року в збірочці оповідань «Нечитальник».

Булка
Жанр оповідання
Автор Лесь Мартович
Мова українська
Написано 1899
Опубліковано 1900
Видавництво Українсько-руська видавнича спілка
Видання 1900

Історія появи та друкуРедагувати

Оповідання, ймовірно, було написане в 1899 році, й опубліковане у Львові накладом Українсько-руської видавничої спілки в 1900 році в другій, за ліком, збірці покутського автора. Для Українсько-руської видавничої спілки то була Серія І. № 23.

Після першої свої творчої спроби, Мартович не був у захваті від відгуків на свого літературного первістка. Тому майже десятиліття він не вдавався до писання. Та перебуваючи в колі активних українців та маючи чимало друзів літераторів (Стефаника, Павлика та інших) він раз по раз та навертався в сторону літератури. Тим більше, що в товаристві він вважався найкращим оповідачем та ще й гострим на слівце.

Відтак, саме наприкінці століття Мартович знову навернувся до літератури й написав кілька оповідок, зокрема й оповідання «Булка». За ідеєю та сенсом воно доволі близько перегукується із твором Антона Чехова «Смерть чиновника».

Саме після публікації збірки оповідань, в якій була оповідка «Булка», за Лесем Мартовичем закріпилося звання гостросоціального молодого письменника, який найперше бачить і відтворює комічні сторони життя своїх сучасників. Їхня темність, забитість пояснюється вузькістю життєвої стежини, визначеної селянинові, його безправ'ям, мілиною інтересів, міщанським розумом.

СюжетРедагувати

Міщанство, як одна з найпоширеніших вад людини у його найрізноманітніших проявах стало об'єктом сатиричної рефлексії в оповіданні «Булка».

Урядник Мілько вважає свою кар'єру закінченою, бо його побачив маршалок біля ятки з дешевими булками. Мілько переконаний, що купувати самому булку образливо для його «урядничої» совісті, тому й не спить уночі, тремтить, скаржиться дружині.

Саме таким чином Мартович охарактеризовує тодішнє міщанство, яке виявляє себе в безпідставній гоноровитості, марнославстві, дріб'язковості; у надмірній увазі до зовнішньої атрибутики життя, як наслідок, — у чиноплазуванні, лицемірності.

Дійові особиРедагувати

  • Пан Мілько — дрібний урядник («у десятій ранзї»);
  • Пан Маршалок — польський урядник вищого місцевого рангу;
  • Жінка Мілька — дружина Мілька із багатшого роду;
  • Пан Х. — співурядник Мілька.

ПублікаціїРедагувати

Пізніше, оповідання друкувалося у радянські часи в скорочених збірках Мартовича. Іноді, редактори адаптовували стиль і текст автора під сучасний лад.

ДжерелаРедагувати

  • Василь Стефаник: Перший твір Леся Мартовича, «Кривавого року», віденський ілюстрований альманах на 1917 рік, стор. 163—165.
  • В'ячеслав Будзиновський: Не-карієрович (Зі споминів про Леся Мартовича), місячник «Нові Шляхи», Львів, лютий 1930, № 2, стор. 319—323.
  • Лесин В. М. Примітки до збірки творів Леся Мартовича // Мартович Л. Вибрані твори / Упоряд., вступ. ст., примітки, словник Лесина В. М. — Ужгород: Карпати, 1989

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати