Будинок Київської думи

Будинок Київської думи — втрачена пам'ятка архітектури кінця 19 століття у Києві, що знаходилася на вулиці Хрещатик, 18 (на Думській площі, нинішньому Майдані Незалежності), спалена 1941 року та розібрана 1944 року.

Будинок Київської думи
Dum sqr7.jpg

50°27′02″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.450700000027772774° пн. ш. 30.524400000028° сх. д. / 50.450700000027772774; 30.524400000028Координати: 50°27′02″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.450700000027772774° пн. ш. 30.524400000028° сх. д. / 50.450700000027772774; 30.524400000028
Країна Україна Україна
Розташування Київ
Архітектор Олександр Шіле
Дата початку спорудження 22 липня 1874
Дата закінчення спорудження 1876
Дата зруйнування 1944
Вартість 180 тис.рублів
Адреса вул. Хрещатик, 20

Будинок Київської думи. Карта розташування: Україна
Будинок Київської думи
Будинок Київської думи
Будинок Київської думи (Україна)

CMNS: Будинок Київської думи на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

1873 року Міська дума, доти розташована у будинку Назарія Сухоти, виділила 180 тис.рублів для спорудження нового приміщення. Проект нової будівлі було розроблено архітектором Олександром Шіле.

22 липня 1874 року було урочисто закладено будівлі. Опісля міський голова П.Демидов-Сан-Донато запросив усіх гостей на святковий сніданок, а увечері на Хрещатику було влаштовано святкову ілюмінацію.

22 січня 1878 року дума провела перше засідання у новій будівлі.

Споруда була первісно двоповерхова, увічнена чотирикутною вежею з годинником та шпилем, увінчаним фігурою Архистратига Михаїла. Споруда мала підковоподібну форму, бічні сторони виходили у тил споруди.

Від входу починались мармурові сходи, що прямували до овальної зали завдовжки 20 і завширшки 13 метрів. Посередині зали був стіл для гласних. Зала була прикрашена портретом імператора Олександра ІІ, влаштований на ліпному плафоні. Герб міста було обрамлено грецьким бордюром.

На першому поверсі будівлі розташовувались численні крамниці.

У 1876-80 роках у будівля також працювала рисувальна школа М.Мурашка. 1881 року у будівлі думи розмістився перший у Європі пункт нічних лікарських чергувань.

У 1890-х роках було добудовано третій поверх.

Після встановлення радянської влади у будівлі розмістився міськвиконком. При цьому фігуру Архистратига Михаїла було замінено червоною зіркою.

У вересні 1941 року будівлю було спалено, однак коробка споруди збереглася і була остаточно розібрана 1944 року, оскільки проект повоєнної реконструкції Хрещатика не передбачав відновлення цієї споруди.


ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Хрещатик. Культурологічний путівник.К., Амадей, 1997