Буденний світогляд[1] — один із ключових термінів метаантропології, окреслює світогляд людини буденного буття, характеризується несамостійним, некритичним і нетворчим мисленням, підпорядкованістю стереотипам, впливу соціального середовища, залежністю від пануючих ідеологій, цінностей. Людина, що є носієм буденного світогляду, легко змінює свої ідеологічні установки при зміні оточення, не бажає саморозвитку, ''пливе за течією", реалізуючи лише волю до самозбереження (безпеки) та продовження роду.

Буденному світогляду протистоїть особистісний і філософський світогляд.


Література:

  • Хамітов Н.В., Крилова С.А. Людина і культура: словник. Філософська антропологія, філософія культури, культурологія. К.: КНТ, 2022. 295 с.
  • Пирожков С. І., Хамітов Н. В. Цівілізаційна суб'єктність України: від потенцій до нового світогляду і буття людини. К.: Наукова думка, 2020, 255 с.

Примітки ред.

  1. Хамітов, Назіп Віленович (2015). ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ ЯК МЕТААНТРОПОЛОГІЯ: МЕТАТЕОРІЯ СОЦІОГУМАНІТАРНОГО ЗНАННЯ І ФІЛОСОФІЯ БУДЕННОГО, ГРАНИЧНОГО ТА МЕТАГРАНИЧНОГО БУТТЯ ЛЮДИНИ. Проблеми соціальної роботи: філософія, психологія, соціологія (укр.). № 2 (6). с. 27—41. ISSN 2412-1185. Процитовано 29 січня 2024.