Рама I

Буддха Йодфа Чулалоке (Рама I Великий) (*พระพุทธยอดฟ้าจุฬาโลก, 20 березня 1736  —7 вересня 1809) — 1-й король Сіаму в 1782—1809 роках. Повне ім'я Пхрабат Сомдет Пхра Буддха Йодфа Чулалоке.

Буддха Йодфа Чулалоке
тай. พระบาทสมเด็จพระพุทธยอดฟ้าจุฬาโลกมหาราช
Ім'я при народженні	Тхондуанг
Народився	20 березня 1737(1737-03-20) Аюттхая, Таїланд
Помер	7 вересня 1809(1809-09-07) (72 роки) Бангкок, Таїланд ·хвороба
Поховання	Таїланд
Країна	Таїланд
Національність	мони
Діяльність	суверен
Знання мов	тайська
Титул	король Сіам
Посада	король Таїланду
Термін	1782—1809 роки
Попередник	Таксин
Наступник	Рама II
Конфесія	буддизм
Рід	династія Чакрі
Батько	Тхонгді
Мати	Даореунг
Брати, сестри	Maha Sura Singhanatd
У шлюбі з	Амаріндра та наложниці
Діти	42 дитини
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Молоді роки

Походив зі знатної родини. Його батько Тхонгді був за походженням моном, обіймав посаду секретаря монарха в Північному Таїланді (пхра аксарая сундхорнсат) і хранителя королівської печатки. Народився в 1736 році в місті Аюттая, отримавши ім'я Тхондуанг. Замолоду був відданий до палацу володаря як паж короля Утумпона, де він познайомився з майбутнім королем Таксином, що став його другом. У 1757 році Тхондуанг за тайською традицією на деякий час став буддійським ченцем.

У 1760 році він одружився з Нак, а в 1758 році був призначений правителем Ратчабурі. Після цього змінив ім'я на Прайя Ратчабурі. У 1767 році, коли столиця Аюттхая опинилася в облозі бірманських військ і Таксин прорвав облогу і вивів армію з міста, Тхондуанг Прайя Ратчабурі став одним з його шести міністрів, і, разом з Прайя Пхічаї вважався одним з двох найцінніших воєначальників Таксіна.

У 1768 року після того, як Таксин оголосив себе королем Сіаму і переніс столицю зі зруйнованої Аюттхаї до Тхонбурі, Тхондуанга було призначено очільником королівської поліції. В результаті військових успіхів в Лаосі і Камбоджі він просунувся по службі і в 1778 році був призначений Сомдет Чау Прайя Кшатріясеук (на кшталт голови уряду).

У 1782 році змушений був завершити кампанію в Камбоджі, щоб повернутися до Тхонбурі, де спалахнуло повстання Прайя Сан. Король Таксин в цей час вже виявляв риси релігійного офанатизму на межі божевілля, і Тхондуанг очолив державний заколот, в результаті якого Таксина було повалено і страчений разом з частиною почту. Тхондуанг стає новим володарем держави як Рама I.

Королювання

Церемонія сходження на трон відбулася 6 квітня 1782 року. Переніс столицю королівства з правого берега Чаупхрайі (Тхонбурі) на лівий. Причинами для перенесення були краще стратегічне положення, а також бажання почати правління нової династії (Чакрі) заново. Нова столиця отримала назву Раттанакосін («Місцезнаходження смарагдового Будди»), а саме місто було перейменовано на Бангкок. У перші ж роки свого правління він побудував тут безліч палаців, зокрема Великий палац. Королівська капела (Ват Пхра Кео) з храмом Смарагдового Будди досі вважається одним з найбільших шедеврів архітектури Таїланду.

У 1782 році повалив Ань Еня, правителя Камбоджі, який став союзником В'єтнаму. В Камбоджі було призначено тайського намісника Абхая Бхубет. Втім Камбоджу не було приєднано до Таїланду, Рама I оголосив себе захисником цієї держави, а Ань Еня зробив названим сином.

У 1784 році Рама I на прохання Нгуєн Аня, колишнього володаря В'єтнаму, поваленому повстання Тайшонів, вирішив допомогти тому повернути собі трон. 1785 року об'єднаний флот Таїланду та прихильників династії Нгуєн зазнав нищівної поразки від Тайшонів в битві в дельті Меконгу. Проте король Таїланду продовжував чинити тиск на В'єтнам.

Того ж року увага правителя Таїланду було відволічено вторгненням бірманського війська на північн країни (Війна дев'яти армій). Після того, як бірманці зайняли місто Пхітсанулок, Рама I особисто очолив армію, рушивши на північ. Одночасно були відбито напади бірманців в Канчанабурі (цнтральна частина королівства) і на Пхукеті (південь держави), де бірманці напали на Тхаланг, але сестра і дружина щойно померлого намісника зуміли організувати опір і відбити напад. У 1786 році бірманці знову спробували вдертися до Таїланду, на цей раз єдиним військом, але знову зазнали поразки в битві при Та Дін Дангу. Того ж року сіамська армія зайняла регіон Паттані на півдні.

У 1788 році Рама I сприяв колишньому в'єтнамському королю Нгуєн Аню завоювати Сайгон і Кохінхіну. У 1794 році, коли Ань Ень досяг повноліття, його було відновлео на троні Камбоджі під ім'ям Нарайраджа III. Частина території Камбоджі близько Сіємреапа було приєднано до Таїланду

У внутрішній політиці Рама I продовжив політику Таксина зі стимуляції китайської імміграції, що сприятливим чином позначилося на економіці королівства. Велика частина китайських іммігрантів була зайнята в торгівлі.

У 1804 році король наказав створити новий звід законів, відомий як Закони трьох печаток. Останній являє собою компіляцію законів, що діяли в Аюттхайський період. Він також ініціював проведення істотних реформ в тайському буддизмі з метою усунення забобонів і перенесення уваги з вшанування місцевих духів і минулих правителів на шанування Будди. Рама I призначив першого Верховного патріарха тайського буддизму, відповідального за дотримання законів.

Творчість

Король відзначався шаною до літератури. Наказав перекласти тайською мовою багато творів індійської літератури. Король особисто склав «Рамакієн», тайський варіант «Рамаяни».

Джерела

• Klaus Wenk (1968). The restoration of Thailand under Rama I, 1782—1809. The University of Arizona Press. p. 3.
• B. J. Terwiel: Thailand's Political History. From the Fall of Ayutthaya in 1767 to Recent Times. River Books, Bangkok 2005