Бубнівська кераміка
Бубнівська кераміка — традиція орнаментального розпису керамічних виробів, що походить від назви села Бубнівка, яке було засноване на місці гончарного осередку, що виник через поклади гончарної глини. Внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України[2].
| Бубнівська кераміка | |
 | |
| Країна походження |
 Україна |
|---|---|
| Статус нематеріальної культурної спадщини | Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України[d][1] |
| Описано за адресою | virtmuseum.uccs.org.ua/ua/element/10 |
 Бубнівська кераміка у Вікісховищі | |
Орнамент бубнівського розпису може складатися з рослиноподібних та умовно декоративних деталей задопомогою ріжка (у минулому) або гумовою грушею у найрізноманітніших варіаціях. Орнаменти наносять чорною, темно-коричневою, зеленою, білою ангобами на тло кольору червоної охри[3].
Основоположником традиції бубнівської кераміки вважають Андрія Гончара (1823–1926), він навчив нової традиції орнаментування — Агафона Герасименка (1862–1925), який передав досвід синам Якову (1891–1969) та Якиму (1888–1970), з 1936 — заслужені майстри народного мистецтва[4].
З середина 19 століття традицію перейняли майстри народного гончарства сусідніх від Новоселівки та Бубнівки сіл.
1938 року у Бубнівці створено гончарну школу та артіль імені Комінтерну, яку очолили брати Герасименки. У 1969–1989 роках працювали експериментальний гончарний цех і школа.
Бубнівські майстри виробляють миски, поставці, куманці, глечики, вази, сервізні гарнітури.
Відомі майстри ред.
Примітки ред.
- ↑ https://authenticukraine.com.ua/en/blog/tradicia-ornamentalnogo-rozpisu-bubnivskoi-keramiki
- ↑ Національний перелік НКС – Український центр культурних досліджень (укр.). Процитовано 25 січня 2023.
- ↑ Virtual Museum. virtmuseum.uccs.org.ua (ua) . Процитовано 25 січня 2023.
- ↑ Бубнівська кераміка. ВУЕ (укр.). Процитовано 25 січня 2023.
Джерела ред.
- Мельничук Л. Династія подільських гончарів Якима та Якова Герасименків / Л. Мельничук // Етнічна історія народів Європи. - 2001. - Вип. 8. - С. 41–46.
- Мельничук Л., Мельничук І., Вдовцов М. Бубнівська кераміка. Бубнівка: Вінниця, 1999. 81 с.
|
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |