Вікіпедія

Бріт Марлінг

американська акторка, сценаристка та продюсерка

Бріт Хе́йворс Ма́рлінґ (англ. Brit Heyworth Marling; нар. 7 серпня 1982(19820807)[3]) — американська акторка, сценарист та кінопродюсер. Після вивчення економіки в Джорджтаунському університеті, Марлінґ з друзями Майком Кегіллом та Залом Батманґлі переїхала в Лос-Анджелес щоб займатися сценаристською та акторською творчістю.[4] Вперше визнання прийшло до неї в 2004 році за документальний фільм «Боксери та балерини», згодом співпрацюючи з Searchlight у фільмах Звук мого голосу (2011), Інша Земля (2011), Схід (2013), в яких вона грала головні ролі та до яких в співавторстві написала сценарії, стала зіркою Санденсу.

Бріт Марлінґ
Зображення
Зображення
Ім'я при народженні Brit Heyworth Marling
Народилася 7 серпня 1983(1983-08-07) (40 років)
Чикаго, Іллінойс, США
Національність Американка
Громадянство США США
Діяльність акторка
сценаристка
Alma mater Джорджтаунський університет і Dr. Phillips High Schoold
Заклад Goldman Sachs
Роки діяльності 2011— і дотепер
Брати / сестри Morgan Marlingd
Провідні ролі Меггі
Рода Вільямс
IMDb ID 1779870
CMNS: Бріт Марлінґ у Вікісховищі

Раннє життя ред.

Марлінґ народилася в Чикаго, Іллінойс,[5] в сім'ї Джона та Хейді Марлінґів, девелоперів нерухомості.[6][7] Її назвали Бріт на честь її норвезької прабабусі по материній лінії.[8] Бріт зростала у Віннетці, Іллінойс[9] та в Орландо[5], де займалася мистецтвом у школі доктора Філіпса.[7] Бріт цікавилася акторською грою, але її батьки наполягали на вивченні академічних дисциплін.[10] Вона закінчила Джорджтаунський університет із ступенем в економіці та художніх мистецтвах, була найкращою студенткою у групі.[11][12]

Кар'єра ред.

 
Марлінг зі своїм колегою Залом Батмангліджем виступає на WonderCon в Анагаймі, Каліфорнія. 2012 рік.

Після закінчення університету, де вона зустріла своїх друзів, майбутніх режисерів, Майка Кегілла та Зала Батманґлі,[13] Марлінґ провела своє перше літо, стажуючись у фірмі з інвестиційного банкінгу Ґолдман Сакс як інвестиційний аналітик.[14] Вона відчувала незадоволеність життям, виконуючи таку роботу,[13] тому відхилила пропозицію залишитися на посаді, а, натомість, з Майком Кегіллом поїхала до Куби, де той знімав документальний фільм «Боксери та балерини».[3] У 2004 фільм Кегілла отримав схвалення самої Бріт, яка була співсценаристом разом і з Ніколасом Шумакером, та співрежисером разом з самим Кегіллом.[15]

Бріт пройшла прослуховування та отримала пропозиції знятися в кількох фільмах жахів, але відхилила їх.[16] В інтерв'ю «The Daily Beast» вона сказала: «Я хотіла грати у фільмах, де б мені не пропонували типові ролі, які пропонують молодим акторкам — поверхневих дівчаток чи жертв вбивств».[17] Її помітила агентка з пошуку талантів Хільда Квеаллі.[18]

Бріт виступила співсценаристом, співпродюсером, та зіграла у фільмах 2011 року «Звук мого голосу» та «Інша Земля», які знімали Батманґлі та Кегілл відповідно. Обидва фільми були показані на кінофестивалі Санденс 2011, а фільм «Інша Земля» отримав нагороду Альфреда П. Слоуна як найкращий фільм на тему науки, технології чи математики.[19] В 2012 році вона зіграла дочку Річарда Ґіра у фільмі «Порочна пристрасть».

В 2013 році вона знову співпрацює з Searchlight — грає головну роль у фільмі «Схід», разом з Еллен Пейдж та Александром Скаршґордом. Режисером фільму був Батманґлі, а співсценаристами Марлінґ та Батманґлі. Сюжет побудований на їх власному досвіді як фріганів та переживаннями щодо побічних дій дії наркотиків.[20]

Хоча Бріт зіграла в багатьох фільмах, в яких виступила і як співсценаристка, але за її власними словами вона «отримує набагато більше задоволення граючи у чиїхось історіях»,[20] бо «одна з найкращих речей в акторстві — це піддатися чиємусь погляду на світ».[21]

Особисте життя ред.

Раніше Бріт була у стосунках з Майком Кегіллом.[16][22]

Влітку 2009 року вона з другом Залом Батманґлієм приєдналися до групи фріганів, живучи у наметах та харчуючись їжею, яку вони знаходили на звалищах.[20] Таким способом вони спостерігали як інші молоді люди будують повноцінне життя.[23]

Фільмографія ред.

Фільм ред.

Рік Назва Роль Замітка
2007 The Recordist Чарлі Холл Зал Батманглідж AFI короткометражка[24]
2009 Political Disasters Бріт [25]
2011 Звук мого голосу Меггі Також співавтор/продюсер

Номінована—Georgia Film Critics Association Award for Best Original Screenplay

Номінована—Independent Spirit Award for Best First Feature

Номінована—Independent Spirit Award for Best Supporting Female

Інша Земля Рода Вільямс Також співавтор/продюсер

San Diego Film Critics Society Award for Best Actress

Sitges Film Festival Award for Best Actress

Номінована—Chicago Film Critics Association Award for Most Promising Performer

Номінована—Independent Spirit Award for Best First Feature

Номінована—Independent Spirit Award for Best First Screenplay

Номінована—Saturn Award for Best Actress

Номінована—Saturn Award for Best Writing

2012 Порочна пристрасть Брук Міллер
The Company You Keep Ребекка Осборн
2013 Схід Сара Мосс/Джейн Овен Також співавтор/продюсер
2014 The Better Angels Ненсі Лінкольн [26]
Я — початок Карен
The Keeping Room Августа
Posthumous Маккензі Грейн

Серіали ред.

Рік Назва Роль Замітка
2011 Спільнота Пейдж Епізод: «Early 21st Century Romanticism»
2014 Babylon Ліз Гарві 7 епізод[27]
2016–2019 OA Ніна Азарова/Прері Джонсон/The OA/Бріт Також співавтор/продюсер, 16 епізод[28][29]

Примітки ред.

  1. ↑ Virtual International Authority File — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #102215656X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б How to Succeed in Hollywood Despite Being Really Beautiful. New York Times. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 21 січня 2014.
  4. ↑ The East: from Goldman Sachs to freeganism, Brit Marling is a Hollywood conundrum [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.], The Guardian
  5. ↑ а б Hornaday, Ann (22 липня 2011). Brit Marling of ‘Another Earth’ does stardom her way. The Washington Post. Архів оригіналу за 28 жовтня 2014. Процитовано 26 вересня 2014.
  6. ↑ Broadben, Lucy (29 січня 2014). Brit Marling: the Hollywood star on her Channel 4 series Babylon. The Telegraph. Архів оригіналу за 3 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2014.
  7. ↑ а б Moore, Roger. Great Brit. Orlando Magazine. Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 26 вересня 2014.
  8. ↑ Brit Marling Exclusive Interview - Another Earth. Movies.about.com. 22 липня 2011. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 7 грудня 2012.
  9. ↑ Caro, Mark (2 червня 2013). Covert actress: Brit Marling infiltrates Hollywood. The Chicago Tribune. Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 26 вересня 2014.
  10. ↑ Hirschberg, Lynn (March 2013). The New Guard: Brit Marling. W. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 26 вересня 2014.
  11. ↑ The otherwordly Brit Marling [Архівовано 3 грудня 2012 у Wayback Machine.], Interview Magazine, July 6, 2011
  12. ↑ Alums Win Prizes at Sundance Film Festival [Архівовано 4 жовтня 2011 у Wayback Machine.], Georgetown Voice blog
  13. ↑ а б Brit Marling on Writing, Anarchists, and the Need to Get Her Heart Broken. TIME. Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 20 січня 2014.
  14. ↑ Q&A: BRIT MARLING, INDIE STAR YOU NEED TO KNOW. Esquire. Архів оригіналу за 14 жовтня 2014. Процитовано 26 вересня 2014.
  15. ↑ Boxers and Ballerinas (2004) [Архівовано 9 січня 2015 у Wayback Machine.]. Internet Movie Database. Retrieved January 29, 2011.
  16. ↑ а б Seymour, Tom (28 червня 2013). The East: from Goldman Sachs to freeganism, Brit Marling is a Hollywood conundrum. The Guardian. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 26 вересня 2014.
  17. ↑ Fernandez, Maria Elena (18 липня 2011). Hollywood’s Anti-It Girl. The Daily Beast. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 26 вересня 2014.
  18. ↑ Hylda Queally. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 7 січня 2014.
  19. ↑ «Alfred P. Sloan Feature Film Prize Awarded to Mike Cahill's Another Earth at 2011 Sundance Film Festival» [Архівовано 2 лютого 2011 у Wayback Machine.], Sundance.org, January 28, 2011. Retrieved January 29, 2011.
  20. ↑ а б в ‘The East’ Intersects Anarchy Collectives With Corporate CEOs. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 20 січня 2014.
  21. ↑ Q&A: Brit Marling, Vampire Weekend's Rostam Batmanglij, and Director Zal Batmanglij on Sound of My Voice. Vanity Fair. Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 20 січня 2014.
  22. ↑ Shone, Tom (26 листопада 2011). Brit Marling: True Brit. The Independent. Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 26 вересня 2014.
  23. ↑ Director Zal Batmanglij Talks Making 'The East,' Harnessing The Power Of Young Filmmakers & Creating An Anarchist Collective. Indiewire. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 20 січня 2014.
  24. ↑ Director Zal Batmanglij Talks Making 'The East,' Harnessing The Power Of Young Filmmakers & Creating An Anarchist Collective. Indiewire. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 20 січня 2014. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  25. ↑ Political Disasters on Amazon Prime Video. Amazon.com. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 19 травня 2018.
  26. ↑ Movies. Wes Bentley and Brit Marling Join 'The Green Blade Rises' | The Wrap Movies. Thewrap.com. Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 7 грудня 2012.
  27. ↑ Sharf, Zack (1 грудня 2014). Watch: Brit Marling Heads to TV in Danny Boyle's 'Babylon' Trailer. Indiewire. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 грудня 2014.
  28. ↑ Spangler, Todd (5 березня 2015). Netflix Orders 'The OA' Drama Series From Brit Marling, Zal Batmanglij of 'Sound of My Voice'. Variety. Архів оригіналу за 19 вересня 2017. Процитовано 5 березня 2015.
  29. ↑ Travers, Ben (29 грудня 2015). The 15 Netflix Original Series to be Excited About in 2016. Indiewire. Архів оригіналу за 10 травня 2016. Процитовано 29 грудня 2015.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бріт_Марлінг&oldid=41091255