Бромоетан (бромистий етил, етілбромід)  — прозора безбарвна або злегка жовтувата токсична рідина з запахом хлороформу.

Бромоетан
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Отримання

ред.

При промисловому виробництві бромистий етил отримують з етилену :

 

У лабораторних умовах брометил отримують дією бромоводня на етанол . Найчастіше бромоводень отримують in situ з броміду калію і сірчаної кислоти[1] :

 
 

Інші лабораторні методи:

 
 

Способи отримання, які рідко використовуються на практиці:

 
 

Фізичні властивості

ред.

Брометил — прозора безбарвна або злегка жовтувата рідина з запахом хлороформу . Під дією світла і повітря (кисню) легко розкладається, тому його слід зберігати в герметично закупорених темних склянках.

Хімічні властивості

ред.

У воді, як і інші галогеноалкани, повільно гідролізується :

 

З водними лугами взаємодія йде швидше і двома шляхами:

 
 

Застосування

ред.

Застосовується в медичній промисловості, у виробництві етилової рідини, як хім сировині органічного синтезу, а також в якості робочої речовини або компонента в автоматичних системах пожежогасіння, наркотик з вузьким терапевтичний діапазоном, викликає ушкодження міокарда .

Токсичність

ред.

Бромоетан в великих кількостях дуже токсичний. При гострому отруєнні спостерігаються наркотичний стан, тахікардія, ціаноз, колапс . ЛК 50: 36 мг / л (білі миші, експозиція 2 год.), 53 мг / л (білі щури, експозиція 4 год.) .

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Лабораторные работы по органической химии. Под ред. О. Ф. Гинзбурга. М.: Высш. шк., 1970.

Література

ред.