Британський (англійський) гумор

Британський (або англійський) гумор сформувався в умовах відносної стабільності британського суспільства і несе в собі сильний елемент сатири над «абсурдністю повсякденного життя». Серед тем - класова система і сексуальні табу; серед стандартних технічних прийомів - каламбури, двозначності й інтелектуальні жарти <[1].

Через британський гумор проходить сильна тема сарказму і самоприниження, часто при абсолютно незворушній подачі (з «кам'яним обличчям») [2]. Гумор може бути використаний для того, щоб заховати за ним свої справжні емоції, причому заховати в такій манері, що людям з іншого культурного середовища жартуюча так людина може здатися байдужою і безсердечною[3]. Жартують з будь-якого приводу і майже жодна тема не є табу, хоча відсутність витонченості в жартах часто вважається відсутністю смаку [4]. Багато з тих британських комедійних телесеріалів, що відрізняються чисто британським гумором, домоглися всесвітньої популярності і є важливим каналом експорту британської культури в світ.

Примітки ред.

  1. Laineste, Liisi (2014). National and Ethnic Differences. У Attardo, Salvatore (ред.). Encyclopedia of Humor Studies. SAGE Publications. с. 541—542.
  2. British humour 'dictated by genetics' [Архівовано 14 листопада 2017 у Wayback Machine.] By Andy Bloxham, Daily Telegraph, 10 Mar 2008. Accessed August 2011
  3. What are you laughing at? [Архівовано 21 липня 2013 у Wayback Machine.] Simon Pegg The Guardian, 10 February 2007. Accessed August 2011
  4. The Funny Side of the United Kingdom: Analysing British Humour with Special Regard to John Cleese and His Work [Архівовано 29 листопада 2018 у Wayback Machine.] Page 5 Theo Tebbe, Publisher GRIN Verlag, 2008 ISBN 3-640-17217-5. Accessed August 2011

Посилання ред.