Борознистий довгоносик

	Борознистий довгоносик
Коротка назва	O. sulcatus
Наукова назва таксона	Otiorhynchus sulcatus J.Fabr., 1775
Таксономічний ранг	вид
Батьківський таксон	Otiorhynchusd
Вернакулярна назва	Gegroefde lapsnuitkever, gegroefde lapsnuitkever, gegroefde lapsnuittor, taxuskever, black vine weevil, uurrekorvakärsäkäs і veksthussnutebille
Первісна назва	C. sulcatusd
Підтримується Вікіпроєктом	Вікіпроєкт Інвазійна біологіяd
	Борознистий довгоносик у Вікісховищі

Борознистий довгоносик — жук із роду Otiorhynchus родини Довгоносиків. Шкідник садових та декоративних кімнатних рослин, первісно поширений у Європі та занесений до Північної Америки. Шкоду завдають як дорослі жуки, та і їхні личинки. Жук темно-коричневого кольору, з чорнуватими та жовтуватими вкрапленнями. Довжина тіла, в середньому, 8-10 мм. Розмножується без участі самців. Одна самка може відкласти за сезон до двох тисяч яєць. Самки борознистого довгоносика відкладають яйця з середини липня до середини вересня. Личинки жука годуються корінням, сильно пошкоджуючи або навіть знищуючи його, завдаючи при цьому значну шкоду рослинам. Зимують у ґрунті — біля коренів. Навесні личинки заляльковуються, пізніше, наприкінці травня, перетворюються на жуків. Харчуються дорослі жуки вночі, вдень ховаються під рослину. Пошкоджують листя, бруньки, пелюстки квіток, стебла садових та кімнатних рослин.