Боровкова Наталія Леонідівна

російська акторка

Наталія Леонідівна Боровкова (нар.. 1949) — радянська і російська актриса театру і кіно, Заслужена артистка РРФСР (1985).

Боровкова Наталія Леонідівна
Дата народження29 квітня 1949(1949-04-29) (75 років)
Місце народженняМосква, СРСР
Громадянство Росія
ВчителіКорогодський Зіновій Якович
Професіяакторка
ЗакладТЮГ імені Брянцева
Нагороди
медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня
заслужений артист РРФСР
IMDbID 0097250

Життєпис

ред.

Народилася Наталія Боровкова 29 квітня 1949 року в Балтійське.

У 1972 році закінчила ЛГІТМіК (курс Зіновія Корогодського) і відразу ж була прийнята на роботу до Театру юних глядачів, у виставах якого була зайнята, ще будучи студенткою.

За тридцять років зіграла на цій сцені більше 50 ролей, у тому числі в таких знаменитих виставах як «Наш цирк», «Наш, тільки наш», «Наш Чуковський», «Мес Мендусь», «Коник-Горбоконик», «Борис Годунов», «Відкритий урок», «На два голоси», «Ковток свободи», «Нетерпіння». Наталія Боровкова — одна з провідних актрис трупи[1].

Творче життя Наталії Боровкової пов'язана також з іншими театрами Санкт-Петербурга. Одна з улюблених робіт — роль у виставі «Папа! Бідний, бідний тато! Ти не вилізеш з шкапа! Ти повішений нашою мамою між сукнею і піжамою», поставленому В. Селіним у «Притулку комедіанта».

Син — Федір Лавров, актор[2].

Нагороди

ред.

Творчість

ред.

Ролі в театрі

ред.

Фільмографія

ред.
  1. 1973 — Заячий заповідник
  2. 1981 — Грибний дощ
  3. 1989 — Смерть — Ольга Мкаксимівна
  4. 1991 — Без правосуддя
  5. 2001 — Начальник каруселей — Ольга Мкаксимівна
  6. 2001 — Убивча сила 3 — Наталія Леонідівна Каратаєва (серія «Межа міцності»)
  7. 2001 — Чорний ворон — медсестра
  8. 2002 — Агентство «Золота куля» — завідувачка архівного відділу
  9. 2003 — Не сваріться, дівчатка! — Вівчарка
  10. 2007 — Вулиці розбитих ліхтарів-8 — Світлана Кулєшова (серія «Шлюбні узи»)
  11. 2007 — Щастя — Кулєшова Світлана
  12. 2012 — Таємниці слідства-12 — Уральська

Примітки

ред.
  1. Наталія Боровкова: Мені дивно було не піти в актриси [Архівовано 19 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // gorod-plus.tv 6 травня 2014
  2. Фёдор Лавров: Из-за работы я потерял две семьи!. Экспресс-газета (рос.). EG.RU. 16 октября 2012. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 26 грудня 2018.
  3. УКАЗ Президента РФ від 18.11.2004 N 1456 «Про нагородження державними нагородами Російської Федерації»[недоступне посилання з Июнь 2018]
  4. Розпорядження Президента Російської Федерації від 23 травня 2013 року № 209-рп «Про заохочення». Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 21 березня 2019.

Посилання

ред.