Боровикова Зоя Іванівна

Зоя Іванівна Боровикова (нар. 14 травня 1939(19390514), селище Білі Води, тепер село Аксу Сайрамського району Туркестанської області, Казахстан — покінчила життя самогубством 24 серпня 1991, біля хутора Сухий Кут Курганинського району Краснодарського краю, Російська Федерація) — радянська партійна діячка, голова Курганинського райвиконкому, 1-й секретар Курганинського районного комітету КПРС Краснодарського краю. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1986—1990 роках.

Боровикова Зоя Іванівна
Народилася 14 травня 1939(1939-05-14)
селище Білі Води, тепер село Аксу Сайрамського району Туркестанської області, Казахстан
Померла 24 серпня 1991(1991-08-24) (52 роки)
біля хутора Сухий Кут Курганинського району Краснодарського краю, Російська Федерація
Поховання місто Курганинськ Краснодарського краю, Російська Федерація
Громадянство СРСР СРСР
Національність росіянка
Партія КПРС
Нагороди Орден Дружби народів

Життєпис ред.

Народилася в родині робітника. Батько працював будівельником, мати — вчителькою.

Закінчила середню школу. Трудову діяльність розпочала в 1957 році диспетчером автобази № 3 міста Семипалатинська.

У 1961 році закінчила Семипалатинський будівельний технікум Казахської РСР.

У 1961—1965 роках — майстер, виконроб дорожньобудівельного управління шосейних доріг в місті Павлодарі Казахської РСР.

У 1965—1971 роках — технік виробничої групи при районному архітекторі Курганинського райвиконкому Краснодарського краю; економіст Курганинської виробничої дорожньої дільниці № 2310 крайового управління «Краснодаравтодор».

Член КПРС з 1968 року.

У вересні 1971 — червні 1975 року — інструктор промислово-транспортного відділу Курганинського районного комітету КПРС Краснодарського краю.

З червня по листопад 1975 року — заступник голови виконавчого комітету Курганинської районної ради депутатів трудящих Краснодарського краю.

У грудні 1975 — травні 1978 року — секретар Курганинського районного комітету КПРС Краснодарського краю.

У 1977 році закінчила заочну Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

У травні 1978 — червні 1980 року — 2-й секретар Курганинського районного комітету КПРС Краснодарського краю.

У червні 1980 — жовтні 1983 року — голова виконавчого комітету Курганинської районної ради народних депутатів Краснодарського краю.

У жовтні 1983 — 7 серпня 1991 року — 1-й секретар Курганинського районного комітету КПРС Краснодарського краю.

У 1989 році закінчила заочно Кубанський сільськогосподарський інституту за фахом економіка і організація сільського господарства.

Одночасно у березні 1990 — 24 серпня 1991 року — голова Курганинської районної ради народних депутатів Краснодарського краю.

24 серпня 1991 року покінчила життя самогубством (втопилася в річці Лабі) біля хутора Сухий Кут Курганинського району. Похована в місті Курганинську Краснодарського краю.

Нагороди і звання ред.

  • орден Дружби народів (1986)
  • дві медалі
  • Почесний громадянин міста Курганинська Краснодарського краю (7.09.1998, посмертно)

Примітки ред.

Джерела ред.