Відкрити головне меню

Боніфацій I Монферратський (11501207) — маркграф Монферратський. Син Гільєльмо V, маркграфа де Монферрата, на прізвисько Старий, та Юдит Австрійської. Брат Гільєльмо Довгого Меча і Конрада Монферратского, ватажок Четвертого хрестового походу.

Боніфацій I Монферратський
Boniface-of-Montferrat.jpg
Народився 1150[1][2] або бл. 1150
П'ємонт, Італія
Помер 4 вересня 1207(1207-09-04)[2]
Комотіні, Македонія та Фракія[d], Греція
·загиблий у бою
Діяльність Маркіз
Титул маркграф
Військове звання лицар
Рід Алерамічі[d]
Батько Гульєльмо V Алерамічі[d]
Мати Ютта фон Бабенберг
Брати, сестри
У шлюбі з Elena di Bosco[d][3], Jeanne of Antioch[d][3] і Марія Маргарита Угорська
Діти William VI, Marquess of Montferrat[d], Demetrius of Montferrat[d] і Agnes of Montferrat[d]
Coat of arms of the House of Alerami.svg
Боніфацій I Монферратський обраний лідером Четвертого хрестового походу

На завойованих візантійських територіях у Греції та Малій Азії утворилася Латинська імперія — держава хрестоносців на Сході. У зв'язку з появою нової держави виникла необхідність вибрати імператора з числа керівників походу. Боніфацій не став імператором, проте став королем Фессалонікійським. У 1191—1193 роках воював на стороні імператорів Фрідріха I і Генріха VI проти Ломбардскої ліги, 1194 року проти Сицилії.

Був убитий в битві з болгарами 4 вересня 1207 в південній частині Родоп. Йому відрізали голову і відіслали її до царя Калояна у Тирново.

ПосиланняРедагувати