Бондарчук Олег Вікторович

Оле́г Ві́кторович Бондарчу́к (24 лютого 1979(19790224) — 29 серпня 2014) — солдат Збройних сил України.

Бондарчук Олег Вікторович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Бондарчук Олег Вікторович.jpg
Загальна інформація
Народження 24 лютого 1979(1979-02-24)
Широка Дача
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (35 років)
Новокатеринівка
Поховання Кривий Ріг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
40-й БТрО ЗСУ «Кривбас».png
 «Кривбас»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Order of Merit (Kryvyi Rih) 3rd.jpg

Короткий життєписРедагувати

Проживав у місті Кривий Ріг. Закінчив Інгулецький технікум. Працював у цеху з ремонту рухомого складу «ІнГЗК». Мобілізований у травні 2014 року.

Солдат, стрілець-санітар, 40-й батальйон територіальної оборони «Кривбас».

Загинув при виході колони з Іловайська «гуманітарним коридором» на дорозі поміж селом Новокатеринівка та хутором Горбатенко. 3 вересня 2014 р. тіло Олега Бондарчука разом з тілами 96 інших загиблих у Іловайському котлі привезено до дніпропетровського моргу. 16 жовтня 2014-го тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська, як невпізнаний Герой.

Перебував у списку зниклих безвісти. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО.

1 грудня 2015 року воїна перепоховали у Кривому Розі, на Алеї Слави Інгулецького кладовища.

Нагороди та вшануванняРедагувати

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президента України від 25 квітня 2016 року № 170/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. Меморальна дошка на честь Бондарчука Олега Вікторовича. krogerc.info. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 15 січня 2017. 

ДжерелаРедагувати