Бодашевський Михайло Степанович
Михайло Степанович Бодашевський (20 травня 1935, село Кривошиїнці Сквирського району Київської області — 5 серпня 1995, місто Маріуполь Донецької області) — новатор виробництва, будівельник, бригадир монтажників будівельного управління № 4 тресту «Азовстальбуд» Донецької області. Герой Соціалістичної Праці (5.04.1971). Депутат Верховної Ради СРСР 9—10-го скликань.
| Михайло Степанович Бодашевський | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Народився | 20 травня 1935 Кривошиїнці | ||||
| Помер | 5 серпня 1995 (60 років) Маріуполь | ||||
| Поховання | Новотроїцьке кладовище Маріуполя | ||||
| Країна |  СРСР Україна | ||||
| Діяльність | політик | ||||
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] | ||||
| Нагороди |
| ||||
Біографія
ред.Народився 20 травня 1935 року в селі Кривошиїнцях (тепер Сквирського району Київської області) в робітничій родині. освіта середня. Закінчив будівельний технікум в Києві.
З 1953 по 1955 рік працював робітником (котельником-суднокорпусником) судноремонтного заводу в місті Києві.
У 1955—1958 роках — робітник очисного вибою шахти Сталінської області.
У 1958—1969 роках — арматурник, майстер, бригадир арматурників тресту «Азовстальбуд» Донецької області.
З 1969 року працював бригадиром монтажників будівельного управління № 4 тресту «Азовстальбуд» міста Жданова Донецької області. Застосував вперше знімну опалубку. Його бригада протягом Х-ї п'ятирічки (1976–1980 роки) виконала два п'ятирічних завдання. Брав участь у будівництві нових цехів комбінатів імені Ілліча і «Азовсталь».
Автор книги «Страны своей, судьбы своей хозяин» (Донецьк, 1985)[1].
Помер 5 серпня 1995 року в Маріуполі. Похований на Новотроїцькому кладовищі у Маріуполі.
Нагороди
ред.Герой Соціалістичної Праці (5.04.1973). Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, медалями.
Примітки
ред.- ↑ Бібліус [Архівовано 29 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Джерела
ред.- Біографічний довідник Маріупольців [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.).