Відкрити головне меню

Битва за острови Трежері

Битва за острови Трежері — битва Другої світової війни, яка відбувалася з 27 жовтня по 12 листопада 1943 року на архіпелазі островів Трежері, які є частиною Соломонових островів під час війни на Тихому океані. Війська Союзників висадилися на острівну групу, яка складалася з островів Моно і Стерлінг, які обороняли японські війська, з метою встановлення радару і подальшого використання островів як плацдарму для наступу на острів Бугенвіль. Наступ на острови Трежері був частиною довгострокової стратегії Союзників по ізоляції Бугенвіля і Рабаула та знешкодження 24-тисячного гарнізону в цьому регіоні.[6]

Битва за острови Трежері
Друга світова війна, Війна на Тихому океані
Координати: 7°23′ пд. ш. 155°33′ сх. д. / 7.383° пд. ш. 155.550° сх. д. / -7.383; 155.550
Дата: 27 жовтня — 12 листопада 1943 року
Місце: Острови Трежері, Соломонові острови
Результат: Стратегічна перемога Союзників
Сторони
Flag of the United States (1912-1959).svg США
Flag of New Zealand.svg Нова Зеландія
Flag of Japan (bordered).svg Японська імперія
Командувачі
США Джордж Форт Naval Ensign of Japan.svg
Військові сили
6 574 осіб[1]
6 есмінців
32 літака
231+ осіб[2]
49 літаків[3]
Втрати
52 загиблих
174 поранених[4]
223 загиблих
8 взято в полон[5]

Вторгнення здійснювалося силами переважно Новозеландської армії при підтримці морської піхоти США під кодовою назвою «Операція Гудтайм» .[7] Новозеландська 8-ма піхотна бригада при підтримці 1-го амфібійного корпусу морської піхоти почали вторгнення на острови Трежері в 06:06 27 жовтня. 3 795 солдатів висадилося в складі першої хвилі, решта військ Союзників висаджувались чотирма хвилями на протязі наступних 20 днів. Ця операція стала першою амфібійною операцією військ Нової Зеландії після Дарданельської операції в 1915 році.[8]

1 листопада був піднятий прапор над руїнами Фаламі, адміністративного центру островів, цивільна адміністрація відновила свою роботу. Через одинадцять днів було оголошено про перемогу над японськими військами на островах; проте залишки японських солдатів виявляли в джунглях до січня 1944 року.

Ця операція разом з «Операцією Блісфул» мала на меті відволікти увагу японської 17-ї армії від наступної важливої цілі Союзників в кампанії на Соломонових островах, острова Бугенвіль. Успішне проведення операції також допомогло удосконалити планування інших десантних операцій на Тихому океані.

ПриміткиРедагувати

  1. Gillespie, с. 145
  2. Оцінка сил виходячи із статистики японських втрат, проте японських солдатів виявляли в джунглях в грудні і січні, тому реальна кількість невідома
  3. Gillespie, с. 154
  4. В тому числі новозеландців: 40 загиблих і 145 поранених. Американські втрати: 12 загиблих і 29 поранених.
  5. 205 японських солдатів загинуло 12 листопада, на кінець місяця їх кількість зросла до 223. 8 японських солдатів було взято в полон. Gillespie, с. 158
  6. Gillespie, с. 142—3
  7. Chant, с. 66
  8. Gillespie, с. 144

ДжерелаРедагувати

  • Chant, Christopher (1986). The Encyclopedia of Code Names of World War II. London: Routledge & Kegan Paul. ISBN 0710207182. 
  • Gillespie, Oliver A.; Kippenberger, Howard Karl (editor). The Pacific (PDF). The Official History of New Zealand in the Second World War 1939–1945. Historical Publications Branch. 

ПосиланняРедагувати