Битва біля мису святого Вікентія

Битва біля мису святого Вікентія — морський бій періоду французьких революційних воєн, що стався 14 лютого 1797 року біля мису святого Вікентія в Португалії. У цій битві британський флот під командуванням адмірала Джона Джервіса переміг чисельно більший іспанський флот під командуванням адмірала Хосе де Кордоба.

Битва біля мису святого Вікентія
Французькі революційні війни
The Battle of Cape St Vincent, 14 February 1797 RMG BHC0486.jpg
Координати: 37°01′30″ пн. ш. 8°59′40″ зх. д. / 37.02500000002777369° пн. ш. 8.99444444447217606° зх. д. / 37.02500000002777369; -8.99444444447217606
Дата: 14 лютого 1797
Місце: мис святого Вікентія, Португалія
Результат: перемога Британії
Сторони
Велика Британія Іспанія
Командувачі
Джон Жервіс Хосе де Кордоба
Військові сили
15 лінкорів
5 фрегатів
1 слуп
1 катер
24 лінкорів
7 фрегатів
1 бриг
4 торгові судна
Втрати
73 убитих
327 поранених
4 лінкорів захоплено
250 dead
550 поранених
3000 полонених

ПередумовиРедагувати

Оголошення війни Іспанією Великій Британії та Португалії в жовтні 1796 року унеможливило для Великої Британії утримання позицій в Середземному морі. Об'єднаний французько-іспанський флот, який мав у своєму складі 38 лінійних кораблів, значно перевершував Середземноморський флот Великої Британії, який складався з 15 лінійних кораблів, що змусило англійців евакуюватися спочатку з Корсики, а потім і з Ельби.

На початку 1797 року іспанський флот з 27 лінійних кораблів, що збиралися зустрітися з французьким флотом в Бресті, попрямував до Картахени, на Середземному морі, з наміром відправитися в Кадіс як ескорт конвою з 57 торгових суден, в основному завантажених ртуттю, необхідної для робіт з золотом і сріблом. Вони повинні були б зайти в цю іспанську гавань разом з кораблями Neptuno, Terrible і Bahama, до того, як зіткнулися б з британськими силами. Дон Хосе де Кордоба і іспанський флот вирушили з Картахени 1 лютого і могли би благополучно досягти Кадіса, якби не суворий левантер, східний вітер, що дув між Гібралтаром і Кадіс, який відніс іспанський флот далі в Атлантику, ніж передбачалося. Коли вітер вщух, флот почав повернення в Кадіс[1].

 
Капітан захопив Сан-Ніколя та Сан-Йосиф, малюнок Ніколаса Покока

У цей час Середземноморський Флот Великої Британії під командою адмірала сера Джона Джервіса вийшов з гирла Тахо з 10 лінійними кораблями, щоби спробувати перехопити іспанський флот. Шостого лютого Джервіс зустрівся біля мису Святого Вікентія з підкріпленням із п'яти лінійних кораблів, які прибули під командуванням контр-адмірала Вільяма Паркера зі складу Флоту Каналу[2].

Одинадцятого лютого, британський фрегат Minerve, під командуванням коммодора Гораціо Нельсона, пройшов крізь іспанський флот, залишившись завдяки сильному туману непоміченим. Нельсон досяг британського флоту з 15 кораблів у Іспанії 13 лютого, і повідомив місцезнаходження іспанського флоту Джервіс, який командував флотом, флагман Victory. Не маючи поняття про розмір флоту противника — в тумані Нельсон не мав можливості порахувати кораблі — сили Джервіса негайно вирушили на перехоплення[3].

Таким чином, іспанці виявилися в Атлантичному океані, а 13 лютого — поблизу від англійців. Рано вранці 14 лютого 1797 року Джервіс дізнався, що іспанський флот знаходиться від нього менше ніж в 35 милях, з наветра[4].

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Otto von Pivka. Navies of the Napoleonic Era. — David & Charles, 1980. — ISBN 0-7152-7767-1.
  • Жюрьен-де-ла-Гравьер, Пьер Рош. Война на море: Эпоха Нельсона. — тип. А. Дмитриева, 1851.
  • Алфред Тайер Мэхэн. The Influence upon the French Revolution and Empire, 1793–1812. — Terra Fantastica, 2002.
  • Лебедев А. А., Бучакчийский И.В. Сражения у Сент-Винсента и Кампердауна в истории Британской империи // Гангут. — 2013. — № 73.

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва біля мису святого Вікентія