Бернгард Ансельм Вебер
Бернгард Ансельм Вебер (нім. Weber; 1766, Мангайм — 1821, Берлін) — німецький композитор і капельмейстер.
| Бернгард Ансельм Вебер | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 18 квітня 1764[1][2] |
| Місце народження | Мангайм, Маркграфство Баденd, Священна Римська імперія[1] |
| Дата смерті | 23 березня 1821[1][2] (56 років) |
| Місце смерті | Берлін, Німецький союз[1] |
| Професії | музичний режисер, композитор |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанри | класична музика |
Учень знаменитого теоретика абата Фоґлера, у якого отримав свою музичну освіту також і Меєрбер. З 1809 року був придворним капельмейстером короля пруського. Хоча головним заняттям Вебера було керівництво оркестром, але він присвячував чимало часу композиції.
З його творів найбільш відомі:
- «Козак», комічна опера;
- «Герман і Туснельда», опера;
музика до драматичних творів Шиллера і Ґете, як, наприклад:
- «Вільгельм Телль»,
- «Орлеанська діва»,
- «Смерть Валленштейна»,
- «Мессінська наречена».
Бувши послідовником К. В. Глюка, він в своїх творах не був самобутнім.
Проти Б. А. Вебера спрямована дебютна новела Е. Т. А. Гофмана під назвою «Кавалер Глюк».
Примітки ред.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #119515903 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Література ред.
- Соловьёв Н. Ф. Вебер, Бернгард-Ансельм // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.