Відкрити головне меню

Бернардо Пруденсіо Берро

Президент Уругваю

Бернардо Пруденсіо Берро Ларраньяга ( ісп. Bernardo Prudencio Berro Larrañaga 28 квітня 1803 - 19 лютого 1868)  — уругвайський письменник і політик, президент країни.

Бернардо Пруденсіо Берро
ісп. Bernardo Prudencio Berro Larrañaga
Bernardo Berro.jpg
15 лютого 1852 — 1 березня 1852
Попередник: Хоакін Суарес
Наступник: Хуан Франсіско Хіро
 
Партія: Національна партія
Народження: 1803(1803)
Монтевідео, Ріо-де-ла-Плата
Смерть: 19 лютого 1868(1868-02-19)[1] (64 роки)
Монтевідео, Уругвай
Батько: Педро Франсіско Берро Етчебарне
Мати: Хуана Марія Ларраньяга Піріс
Дружина: Пракседес Роса Буастаманте дель Пуерто
Діти: Mariano B. Berro[d]

Медіафайли у Вікісховищі?

Народився в 1803 році в Монтевідео (віце-королівство Ріо-де-ла-Плата); його батько Педро Франсіско Беррі Етчебарне в 1808 році увійшов до складу хунти Монтевідео, а коли в 1828 році було прийнято рішення про створення незалежної держави Уругвай - в 1829 році став членом Генеральної конституційної та законодавчої асамблеї, яка розробила для нової країни Конституцію 1830 року .

У 1837-1838 роках представляв у Палаті представників департамент Мальдонадо . Під час громадянської війни, після того як Мануель Орібе осадив Монтевідео, з 1845 року став міністром в його «уряді в Серріто»; був членом Верховного суду і однією з головних фігур в адміністрації.

В кінці 1851 року було підписано угоду про закінчення громадянської війни за принципом «ні переможців, ні переможених». Влада над країною була передана «уряду оборони» з Монтевідео, який очолював голова Сенату Хоакін Суарес. Країна повернулася до конституційного порядку, і навесні 1852 року мали відбутися вибори президента, однак Хоакін Суарес трохи не дотягнув до цього моменту, і 15 лютого 1852 року було змушений через погане здоров'я подати у відставку, передавши свої повноваження Бернардо Беррі. На президентських виборах переміг Хуан Франсиско Хіро, який вступив на посаду 1 березня 1852 року.

Так як Хіро був близьким приятелем Беррі, то Беррі знову став міністром уряду, що відповідає за зовнішні зносини, однак 25 вересня 1853 року уряд було повалено в результаті військового перевороту, здійсненого Венансіо Флоресом .

У 1860 році Беррі був обраний президентом країни, і пробув на цій посаді повний термін аж до 1864 року. Він став, напевно, першим президентом Уругваю, який намагався підвищити адміністративну ефективність апарату управління, але його заходи були недружньо зустрінуті опозицією. У приватному житті він, незважаючи на походження, поводився дуже просто. Він жив в Манга (приблизно в 15 км від центру Монтевідео) і особисто обробляв землю, шокуючи аристократію.

Початок миру в країні та реформа сільського господарства, що дала їй новий експортний товар - високоякісну вовну, викликали різке зростання зовнішньої торгівлі за часів президентства Беррі, що сильно поліпшило економічну ситуацію. Цьому також сприяла громадянська війна в США, що спричинила збій поставок в Європу американського вовни і звільнила європейські ринки для уругвайської.

Національна партія, до якої належав Беррі, не стала брати участь президентських в кінці 1867 року. 15 лютого 1868 року Венансіо Флорес втягнув країну в Парагвайську війну і передав президентські повноваження президенту Сенату Педро Варелі, а 19 лютого члени Національної партії підняли антиурядове повстання. 25 осіб під командуванням Беррі, вигукуючи «Геть Бразилію! », « Хай живуть незалежні Уругвай і Парагвай!!» атакували Будинок уряду; Варела і повірений у справах Бразилії бігли через задні двері.

Беррі оголосив про перемогу революції і створення нового уряду, коли йому повідомили про те, що наближається «батальйон конституціоналістів». Тепер вже Беррі з товаришами бігли через задні двері. Вони вирушили на узбережжя, де на випадок невдачі їх повинен був чекати човен, але щось пішло не так і човна вони не знайшли. Колишній президент Флорес і його товариші, озброївшись, вирушили до місця подій, але потрапили в пастку і були вбиті.

Беррі був заарештований, а потім убитий у в'язниці. Його тіло було обезголовлене і протягнуто по вулицях Монтевідео.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати