Берилізація (англ. beryllization) — насичення поверхневого шару металевих виробів берилієм.

Ефект від берилізації ред.

В результаті берилізації підвищується твердість сталі, жаростійкість при 800–1100 °С і корозійна стійкість.

Крім того, насичення поверхні виробів з жароміцних сплавів берилієм виконують головним чином для захисту від окиснення при температурах до 1100 °C[1]

Технологія ред.

Берилізацію проводять в порошкоподібних сумішах або в газових середовищах.[2] Берилізацію зазвичай проводять у сумішах, що містять 60–70 % Be або фероберилію, 29-30 % AlO3 i 1 % NH4Cl при 950–100 °С. Для берилізації можна використати суміш 50 % ВеО + 48 % Mg + 2 % NH4Cl. В залежності від вмісту в сталі вуглецю поверхнева зона насичення Be містить з ВеС, бериліди заліза (FeBe, FeBe2) або їх суміші.[3]

Використання ред.

Високі теплофізичні характеристики берилідних шарів дозволяють використовувати берилізацію для захисту виробів від впливу металевих розплавів, наприклад, для захисту деталей з нержавіючої сталі 10Х18Н9Т у потоці розплаву літію, деталей з чавуну та сталі у розплавленому алюмінію. Берилізації часто піддають турбінні лопатки із жароміцних сплавів, кокілі і деталі ливарних форм для лиття алюмінієвих сплавів, гребні гвинти суден, сопла реактивних двигунів тощо.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Большой Энциклопедический словарь
  2. Большой энциклопедический политехнический словарь. Архів оригіналу за 20 квітня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.
  3. Справочник технического переводчика. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.

Література ред.