Берилізація (англ. beryllization) — насичення поверхневого шару металевих виробів берилієм.

Ефект від берилізаціїРедагувати

В результаті берилізації підвищується твердість сталі, жаростійкість при 800—1100 °С і корозійна стійкість.

Крім того, насичення поверхні виробів з жароміцних сплавів берилієм виконують головним чином для захисту від окиснення при температурах до 1100 °C[1]

ТехнологіяРедагувати

Берилізацію проводять в порошкоподібних сумішах або в газових середовищах.[2] Берилізацію зазвичай проводять у сумішах, що містять 60—70 % Be або фероберилію, 29-30 % АlО3 i 1 % NH4Cl при 950—1100 °С. Для Б. можна використати суміш 50 % ВеО + 48 % Mg + 2 % NH4Cl. В залежності від вмісту в сталі вуглецю поверхнева зона насичення Be містить з ВеС, бериліди заліза (FeBe, FeBe2) або їх суміші.[3]

ВикористанняРедагувати

Високі теплофізичні характеристики берилідних шарів дозволяють використовувати берилізацію для захисту виробів від впливу металевих розплавів, наприклад, для захисту деталей з нержавіючої сталі 10Х18Н9Т у потоці розплаву літію, деталей з чавуну та сталі у розплавленому алюмінію. Берилізації часто піддають турбінні лопатки із жароміцних сплавів, кокілі і деталі ливарних форм для лиття алюмінієвих сплавів, гребні гвинти суден, сопла реактивних двигунів тощо.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати