Відкрити головне меню

Леонід Юхимович Беренштейн (15 липня 1921(19210715), м. Шпиків — 31 березня 2019) — радянський військовий єврейського походження, партизанський командир Другої світової війни.

Беренштейн Леонід Юхимович
Leonid Berenstein (soldier).jpg
Народження 15 липня 1921(1921-07-15)
Шпиків, Тульчинський район, Вінницька область
Смерть 31 березня 2019(2019-03-31) (97 років)
Кір'ят-Ата, Підокруга Хайфа[d], Хайфський округ, Ізраїль
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Flag of Israel.svg Ізраїль
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Освіта Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Звання старший лейтенант
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора медаль «Партизанові Вітчизняної війни» I ступеня медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» орден Богдана Хмельницького III ступеня Орден «За мужність» I ступеня Fighters against Nazis Medal

Факти з біографіїРедагувати

Пустив під укіс 50 поїздів нацистів (з них 8 особисто і 42 в групі партизанів)[1].

Чемпіон України з боксу в легкій вазі[2].

У 1993 році переїхав до Ізраїлю. Проживав у місті Кір'ят-Ата. Один з керівників асоціації «Ізраїль — Україна».

Влітку 2001 року на його 80-річчя Всеізраїльське Об'єднання вихідців з України провело першу наукову конференцію. Вона була присвячена євреям, які брали участь у партизанському русі в Україні.

Велика частина особистого архіву зберігається в музеї бійців гетто (Лохамей-ха-Гетаот) біля Нагарії.

ОсвітаРедагувати

Після війни закінчив інститут легкої промисловості, а потім і юридичний факультет Київського університету.

Нагороди і почестіРедагувати

Почесний громадянин міста Сміла, Україна, а також трьох міст Польщі і двох Чехословаччини. Двічі був представлений до звання Героя Радянського Союзу[3], багаторазово піднімалося питання про присвоєння звання Героя України[4], але цих нагород він не отримав. З рук Президента ЧССР Людвіка Свободи отримав «Дуклінську медаль»[5].


ПраціРедагувати

Автор численних статей, випустив книги:

  • Беренштейн, Л. Е.. Без виз и паспортов. — К. : Политиздат Украины, 1973. — 207 с.: ил;
  • Леонид Беренштейн. Через чёрную топь, М., 1983;
  • Леонид Беренштейн. Друзья и недруги. — Киев: Политиздат Украины, 1984. — 381 с.
  • Беренштейн, Л. Е.. Антисионистская литература в Советском Союзе. — К. : [б.в.], 1996. — 15 с.
  • Беренштейн, Л. Е. Евреи и политические репрессии в СССР (20-80-е годы ХХ століття) [Текст] / Л. Е. Беренштейн. — К. : [б.в.], 1996. — 195 с. — ISBN 966-95047-3-2;
  • Розбудова громадянського суспільства в Україні (історико-політичне дослідження) / Л. Ю. Беренштейн [та ін.] ; Нац. акад. наук України, Ін-т історії України. — К. : [б.в.], 1999. — 255 с. — ISBN 966-02-1053-1;
  • Актуальні проблеми суспільнополітичного і соціально-економічного життя сучасної України / Л. Ю. Беренштейн [та ін.] ; Нац. акад. наук України, Ін-т історії України. — К. : [б.в.], 1999. — 70 с. — ISBN 966-02-1053-2;
  • Історіографія, методологія та джерельна база досліджень аграрних відносин в Україні у другій половині ХХ століття [Текст] / Л. Ю. Беренштейн [та ін.]; голова ред. кол. В. А. Смолій ; Нац. акад. наук України, Ін-т історії України, Укр. акад. іст. наук. — К. : [б.в.], 2000. — 136 с. — Бібліогр.: с. 116—134. — ISBN 966-02-1306-9.

ПриміткиРедагувати