Бенгалі-Фоде Койта

	Бенгалі-Фоде Койта
	Бенгалі-Фоде Койта
Особисті дані
Народження	21 жовтня 1990 (33 роки)
	Париж, Гвінея
Зріст	186 см
Вага	86 кг
Громадянство	Гвінея
Позиція	нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Касимпаша»
Номер	9
Юнацькі клуби
2006–2009	«Монпельє»
Професіональні клуби*
Національна збірна**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті. ; Інформацію оновлено 1 червня 2023.
	** Інформацію про ігри та голи за національну збірну ; оновлено 28 липня 2020.
Бенгалі-Фоде Койта у Вікісховищі

Бенгалі-Фоде Койта (фр. Bengali-Fodé Koita, нар. 21 жовтня 1990, Париж) — гвінейський та французький футболіст, нападник клубу «Трабзонспор». На умовах оренди грає за клуб «Касимпаша».

Виступав, зокрема, за клуб «Монпельє», а також національну збірну Гвінеї.

Клубна кар'єра ред.

Народився 21 жовтня 1990 року в Парижі в родині вихідців з Гвінеї. Вихованець клубу «Монпельє»^[1], з сезону 2008/09 став виступати зп дублюючу команду у Аматорському чемпіонаті.

16 січня 2009 року 18-річний нападник дебютував за першу команду матчі Ліги 2 проти «Ам'єна» (0:2), замінивши на 73-й хвилині для Томаса Деруди^[en]. До кінця сезону він більше не виходив на поле за першу команду, яка посіла друге місце і вийшла до вищого французького дивізіону. Там Койта дебютував 13 березня 2010 року, вийшовши на поле на 89-й хвилині Сулеймана Камари, але закріпитись у рідній команді не зумів, виходячи на поле вкрай нерегулярно.

Бенгалі-Фоде Койта під час виступів за «Кан». 9 липня 2014 року.

У першій половині сезону 2011/12 Койта взяв участь у чотирьох матчах Ліги 1, яка завершилась для клубу золотими медалями. Втім Бенгалі-Фоде не став чемпіоном, оскільки другу частину турніру він провів в оренді в клубі другого дивізіону «Ланс», де регулярно грав в основному складі. Там же 6 березня 2012 року в матчі проти «Булоні» (2:0) Койта забив свій перший гол на професіональному рівні. Наприкінці сезону 2011/12 він повернувся до «Монпельє», але майже відразу знову був відданий в оренду, на цей раз у «Гавр», що теж грав у Лізі 2, де і провів наступний сезон.

31 серпня 2013 року, не входячи в плани нового тренера «Монпельє» Жана Фернандеса, Койта покинув команду і на правах вільного агента підписав дворічну угоду з «Каном». Там, як і в «Гаврі», йому спочатку відводили роль гравця заміни. Однак у другій половині сезону він став основним гравцем і допоміг команді посісти 3-тє місце та вийти до Ліги 1. Там футболіст теж був основним і допоміг команді зберегти прописку в еліті.

Після закінчення терміну дії контракту, 21 липня 2015 року Койта вперше переїхав за кордон, приєднавшись до англійського клубу другого дивізіону «Блекберн Роверз»^[2]. Однак в Англії Бенгалі-Фоде заграти не зумів і не зміг забити жодного гола у своїх чотирнадцяти матчах Чемпіоншипу. В результаті 27 січня 2016 року він перейшов у турецьку «Касимпашу» за плату 320 000 євро^[3] . Станом на 28 липня 2020 року відіграв за стамбульську команду 87 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірні ред.

Залучався до складу молодіжної збірної Франції. Всього на молодіжному рівні зіграв у 2 офіційних матчах — 2 червня 2011 року проти Сербії (1:0) а через три дні проти України (1:1).

Надалі Койта вирішив представляти збірну своєї історичної батьківщини, Гвінеї і потрапив в розширений список головного тренера Луїса Фернандеса на Кубок африканських націй 2017 року, втім у фінальну заявку не потрапив^[4].

11 червня 2019 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Гвінеї в товариській грі проти Беніна (0:1)^[5] і того ж місяця поїхав з командою на Кубок африканських націй 2019 року в Єгипті. На турнірі Бенгалі-Фоде Койта зіграв три матчі, а його збірна вилетіла на стадії 1/8 фіналу.

Титули і досягнення ред.

Чемпіон Туреччини (1):

«Трабзонспор»: 2021-22

Володар Суперкубка Туреччини (1):

«Трабзонспор»: 2022

Статистика виступів ред.

Статистика виступів за збірну ред.

Станом на 7 липня 2019

Статистика матчів і голів за збірну — Гвінея

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
11-6-2019	Марракеш	Гвінея	0 – 1	Бенін	товариський матч	-	66'
22-6-2019	Александрія	Гвінея	2 – 2	Мадагаскар	Кубок африканських націй 2019 - 1-й етап	-	78'
26-6-2019	Александрія	Нігерія	1 – 0	Гвінея	Кубок африканських націй 2019 - 1-й етап	-	82'
7-7-2019	Каїр	Алжир	3 – 0	Гвінея	Кубок африканських націй 2019 - 1/8 фіналу	-	56'
Усього		Матчів	4		Голів	0

Примітки ред.

↑ Joueur — Bengali Fodé KOITA [Архівовано 10 квітня 2019 у Wayback Machine.], fff.fr
↑ Striker deal completed (English) . Blackburn Rovers. 21 July 2015. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 27 January 2016.
↑ Koita completes Turkish move (English) . Blackburn Rovers. 27 January 2016. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 27 January 2016.
↑ Guinea star Traoré turns down Syli call-up - 2017 Africa Cup of Nations Qualifiers - Guinea. Africanfootball. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
↑ Guinea v Benin game report. National Football Teams. 11 червня 2019. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 31 липня 2020.

Посилання ред.

Бенгалі-Фоде Койта на сайті transfermarkt.com (англ.)
Бенгалі-Фоде Койта на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
Бенгалі-Фоде Койта на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
Бенгалі-Фоде Койта на сайті Soccerbase (англ.)

Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[fff-1] Joueur — Bengali Fodé KOITA [Архівовано 10 квітня 2019 у Wayback Machine.], fff.fr

[2] Striker deal completed (English) . Blackburn Rovers. 21 July 2015. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 27 January 2016.

[3] Koita completes Turkish move (English) . Blackburn Rovers. 27 January 2016. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 27 January 2016.

[4] Guinea star Traoré turns down Syli call-up - 2017 Africa Cup of Nations Qualifiers - Guinea. Africanfootball. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.

[5] Guinea v Benin game report. National Football Teams. 11 червня 2019. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 31 липня 2020.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]