Відкрити головне меню

Белінда Малруні (1872—1967) була підприємцем і нібито була «найбагатшою жінкою на Клондайку».[4] Сколотивши перший статок на Клондайкскій золотій лихоманці втратила його і розбагатіла вдруге, чого їй вистачило до кінця свого життя.

Белінда Малруні
Народилася 1872[1][2]
Ірландія
Померла 1967[1][2] або 3 вересня 1967(1967-09-03)[3]
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Діяльність бізнесмен

Малруні народилася в графстві Слайго, Ірландія.[5] Коли вона була маленькою, її родина або емігрувала до Пенсильванії, де її батько працював шахтарем[4] у Скрантоні,[6] або відправила її туди жити до родичів.[7] Вона сама вирушила і керувала ларьком з продажу сендвічів під час Колумбівської всесвітньої виставки 1893 року в Чикаго.[4][8] З прибутком вона поїхала до Сан-Франциско в 1894 році, щоб відкрити кафе-морозиво.[4][7] Втративши все у пожежі, Малруні знайшла роботу стюардеси на кораблі Тихоокеанської берегової пароплавної компанії «S.S. City of Topeka» з маршрутом від Каліфорнії до Аляски, заробляючи додаткові гроші продажем речей та предметів розкоші пасажирам.[7] Відкриття золота в Джуно, штат Аляска у 1896 році спонукало її рухатися на північ.[4] У той час до сходу Канади дійшла Клондайкська золота лихоманка.

Замість того, щоб шукати щастя в якості старателя, Малруні купила запаси «шовкової білизни, рулони бавовняної тканини та термоси»[4] зі свого заощадження в $5000[6] та перевезла їх через перевал Чілкут в Доусон, де все розпродала у шість разів дорожче у червні 1897 року.[4] У Доусоні Малруні побудувала ресторан у вигідному місці — поруч з таверною «Магніт», а потім готель та ресторан «Гранд Форкс» біля золотодобувних ділянок. Досягши успіху, вона також почала скупати права на видобуток; до кінця року Малруні або володіла, або була партнером у п'ятірці.[4] Вона продала свій готель за 24 000 доларів і почала будувати інший — найкращий у Доусоні. Готель «Fair View» з рестораном і кімнатами для тридцяти гостей відкрив свої двері 27 липня 1898 року.[4]

Одного разу Малруні співпрацювала зі своїм товаришем легендою Клондайка Алексом Макдональдом, рятуючи вантаж з невеликого корабля, який застряг у піщаному намулі. Макдональд прийшов туди першим і взяв всю їжу, залишивши для Малруні лише гумові чоботи та віскі. Однак, вона помстилася. Наступної весни, коли Макдональд потребував черевиків для своїх працівників, він повинен був заплатити їй 100 доларів за пару.[9]

1 жовтня 1900 року Малруні одружилася з самозваним «графом» Шарлем Юджіном Карбонно, який видавався французьким аристократом, але, насправді, був продавцем шампанського та колишнім цирульником з Квебеку.[4] У 1903 р.[4], або 1904 р.[7] пара розсталася, і Малруні втратила своє багатство. Вона розлучилася в грудні 1906 року.[7]

Починаючи все спочатку, вона переїхала в Фербенкс, штат Аляска в 1904 р.[4], або 1905 р.[7] і знов досягла успіху. Зі своєю молодшою сестрою Маргарет[7] вона створила «Купольний міський банк» у Фербенксі[8].

Врешті-решт, відійшовши від справ, у 1910 р.[5] Малруні оселилася у місті Якіма, штат Вашингтон, де у неї було збудовано великий особняк. Вона підтримувала свою сім'ю, поки в неї не закінчилися гроші. Потім Малруні переїхала до Сіетла, де померла в 1967 році.

Вигадана версія Малруні з'являється в міні-серіалі Discovery Channel «Клондайк», роль Ебі Корніш . У серіалі TG4 «An Klondike» її зображує Брід Ні Неаштен і з'являється у вигаданому містечку Домініон Крік замість Доусон-Сіті.

ГалереяРедагувати

Таверна «Магніт» 
Готель «Grand Forks», 1898 р. 
Готель «Fair View», 1899 р. 
Малруні (по центру) перед «Купольним міським банком» 

Список літературиРедагувати

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #123026679 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б Faceted Application of Subject Terminology
  3. Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  4. а б в г д е ж и к л м н Belinda Mulrooney: The Richest Woman in the Klondike. National Postal Museum. Процитовано July 4, 2011. 
  5. а б National Registry of Historic Places Inventory -- Nomination Form: Carbonneau Mansion. National Park Service. 1976. 
  6. а б Ken Spotswood. Women of the Klondike. explorenorth.com. Процитовано July 4, 2011. 
  7. а б в г д е ж Allene M. Parker. Review of Staking Her Claim: The Life of Belinda Mulrooney, Klondike and Alaska Entrepreneur, Melanie J. Mayer and Robert N. DeArmand. Rocky Mountain Modern Language Association. Архів оригіналу за December 15, 2012. Процитовано July 4, 2011. 
  8. а б Mary Therese Biebel (May 2, 2010). History's strong women lauded. Times Leader. [недоступне посилання з 01.07.2017] Помилка цитування: Некоректний теґ <ref>; назва «TimesLeader» визначена кілька разів з різним вмістом
  9. Berton, Pierre (2001). Klondike: The Last Gold Rush 1896-1899. Anchor Canada. с. 181–182. ISBN 0-385-65844-3. 

ПосиланняРедагувати