Відкрити головне меню
Бейрутський вілайєт

Late Ottoman Flag 1844-1922.png

Прапор

Beirut Vilayet, Ottoman Empire (1900).svg

Бейрутський вілайєт (осман. ولاية بيروت) — вілайєт Османської імперії, що утворено 1888 року з частини Сирійського вілайєту з площею 30,490 км². Припинив існування в результаті поразки Османської імперії у Першій світовій війни (на тепер є територією Лівану, Ізраїлю, Сирії та Палестинської держави).

Зміст

ІсторіяРедагувати

Потреба в більш ефективному урядуванні у регіоні Левант призвело до того, що у 1888 році з прибережних санджаків та кзи Сирійського вілайєту було утворено самостійний вілайєт Бейрут.

під час Першої світової війни порти провінції перетворилися на важливі бази постачання та перекидання військ на Сеуцький та Палестинський фронти. У 1916 році відповідно до угоди Сайкса-Піко вілайєт повинен був потрапити під управління Францією. Після капітуляції Османської імперії у 1918 році санджаки Бейрутського вілайєту було окуповано англо-французькими військами. Юридично припинив існування за рішеннями Севрського договору 1920 року, згідно з яким більша частина вілайєту увійшла до мандатних територій Ліван та Сирія (під орудою Франції), інші санджаки — до британського мандату Палестина.

СтруктураРедагувати

Вілайєт складався з 5 санджаків:

НаселенняРедагувати

Відповідно до перепису 1885 року населення становило 533,5 тис. осіб.

ЕкономікаРедагувати

Значну частину доходу складали портові збори. Більшість міст вілайєту були портами, через які його імпорт та експорт товарів до Османської імперії. Обсяг порту Бейрута у 1907 році досягнув 11 % усією міжнародного торгівлі держави. У значних кількостях вивозилися фрукти, мило, оливкова олія. Торгівля здійснювалася переважно з Францією, Великою Британією та Італією. Також товари відправлялися на внутрішній ринок імперії. Розвитку останнього сприяло спорудження у 1895 році залізниці Бейрут — Дамаск, а у 1911 році — Траблус — Хомс.

ДжерелаРедагувати

  • Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Beirut». Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press.
  • Gábor Ágoston, Bruce Alan Masters: Encyclopedia of the Ottoman Empire. S. 87.
  • Bruce Masters (2013-04-29). The Arabs of the Ottoman Empire, 1516—1918: A Social and Cultural History. Cambridge University Press. p. 182. ISBN 978-1-107-03363-4.