Бейбарс II аль-Джашанкір
Бейбарс II аль-Джашанкір (повне ім'я: аль-Малік аль-Музаффар Рукн аль-Дін Бейбарс аль-Джашанкір, також відомий як Абу аль-Фатх; араб. بيبرس الجاشنكير; помер 1310) — мамелюкський султан Єгипту з династії Бахрітів.
| Бейбарс II араб. بيبرس الجاشنكير | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1309 — 1309 | |||
| Попередник: | Мухаммад I ан-Насір | ||
| Спадкоємець: | Мухаммад I ан-Насір | ||
| Народження: | 13 століття | ||
| Смерть: | 1310 Каїр, Мамлюкський султанат | ||
| Національність: | черкес | ||
| Релігія: | Іслам сунітського спрямування | ||
| Династія: | Бахріти | ||
|
Медіафайли у Вікісховищі? | |||
ЖиттєписРедагувати
Був рабом у султана Калауна, який відзначав його здібності та сприяв його кар'єрному зростанню[1].
1309 року султан Мухаммад I ан-Насір повідомив про своє бажання здійснити хадж, маючи на меті звільнитись з-під нагляду своїх опікунів. Натомість він зачинився у фортеці Карак та зрікся престолу. Мамелюки обрали новим султаном Бейбарса, однак уся Сирія не визнала його та продовжувала підпорядковуватись Мухаммаду. Невдовзі Бейбарс II залишив Каїр, а Мухаммад утретє зійшов на престол. Бейбарса й Салара, який його підтримував, схопили і стратили. Після смерті Бейбарса бурджитські мамелюки зазнали репресій, а їхній корпус на декілька десятиліть втратив свій вплив.
ПриміткиРедагувати
- ↑ Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Брокгауз-Ефрон, 1890–1907.
ДжерелаРедагувати
- Монархи. Мусульманский Восток VII–XV/Бахриты
- Complex of Baibars al-Jashnakir (англ.)
- Coins of Baibars al-Jashnakir (англ.)