Беззливкове вальцювання
Беззли́вкове вальцюва́ння — процес, при якому металеву стрічку (заготовку) виготовляють безпосередньо з рідкого металу, залитого у простір між горизонтальними валками, що обертаються назустріч один одному. Проходячи між валками, метал повністю або частково твердіє, набуваючи форми міжвалкової щілини.
В СРСР розроблено придатний для практичного застосування спосіб беззливкового вальцювання чавуну. За схемою А. В. Улітовського — Є. Г. Ніколаєнка (Сталінська премія, 1951) рідкий чавун, проходячії між валками, кристалізується у вигляді тонких поверхневих плівок, які зварюються під невеликим тиском (1—2 кг на 1 подовжинний сантиметр ширини стрічки). Таким методом виготовляють чавунні листи товщиною 1 мм, шириною до 1 000 мм і довжиною кілька метрів. В СРСР працює близько 40 устав беззливкового вальцювання чавуну (1959). Піддаючи чавунні листи гарячому і холодному вальцюванню, значно поліпшують якість їхньої поверхні і їх механічні властивості. Українські вчені розробили спосіб беззливкового вальцювання сталевих листів, що є значним досягненням в галузі прокатного виробництва.
Література
ред.- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
ред.- Беззливкова прокатка // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 31. — ISBN 978-966-7407-83-4.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |