Вікіпедія

Лілія Батюк-Нечипоренко

(Перенаправлено з Батюк-Нечипоренко Лілія)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Батюк.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нечипоренко.

Лілія Батюк-Нечипоренко (справжнє ім'я Нечипоренко Лілія Владиславівна, народилася 14 вересня 1971(19710914) в селі Кучаків Бориспільського району Київської області) — українська поетеса.

Лілія Батюк-Нечипоренко
Народилася 14 вересня 1971(1971-09-14) (52 роки)
Бориспільський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність поетка

Життєпис ред.

Школу закінчила з відзнакою (срібна медаль). Має дві вищі освіти: УДПУ ім. М. П. Драгоманова, вчитель історії та КНУ імені Вадима Гетьмана, фінанси і кредит. ,

Довгий час працювала на фондовому ринку, тепер маркетолог (Nederlands Instituut voor Marketing, NIMA marketing-A (2016))

Захоплюється психологією, має сертифікати коуча, тренера, консультанта (Isaac Pintosevich Systems, спеціальність: коуч, бізнес-тренер (2014))

Учасник творчого об’єднання «Севама». Організатор творчих заходів "Лірика бомбосховищ"

Творчість ред.

 
Лілія Батюк-Нечипоренко читає свої твори
  • Жіночності п'янке бордо. — ПрАТ «Миронівська друкарня», 2014—176 с. ISBN 978-966-2428-52-0[1]
  • Не відміряна міра - ПрАТ «Миронівська друкарня», 2017 - 200 с. ISBN 978-966-2428-72-8
  • Сміх метеликів – ФОП Цюпак А.А., 2018 – 236 с. ISBN 978-617-513-535-8
  • Візьми мої крила – електронна книга, 2020 – 170 с.

Також публікувалася у виданнях:

  • Альманах «Проникновенность» випуск № 2, 2008 р.,
  • Альманах "Проникновенность"випуск № 3, 2012 р.,
  • Журнал «Гетьман» № 6(59)2014,
  • Альманах «Дух землі», 2015 р.
  • Антологія сучасної української літератури, 2015 р.
  • Літературний часопис «Барви», 2016 р.
  • «Підкова для носорога» альманах поезій / Укладач і автор передмови А. В. Стебелєв., 2016.
  • «Огні горять», колективна збірка, присвячена пам'яті Т.Г.Шевченка, 2017 р.
  • "Голоси Севами”, ювілейний альманах творчого об’єднання «Севама», 2017 р.
  • «Відродження поезії: Всеукраїнський літературний фестиваль: Альманах». – Одеса, 2017
  • «Поетична топоніміка-2. Поезія і проза про топоніми України». (Літературно-краєзнавчий альманах. Редактор-упорядник – Любов Сердунич). – Хмельницький. Видавець ФОП Цюпак А. А., 2018.

Відзнаки ред.

  • Лауреат Фестивалю «Мі-Сі-Соль» 2014 р. у номінації «Найкращий вірш»,
  • Дипломант 20-го Міжнародного фестивалю бардівської (авторської) пісні «Славутич -2015» в номінації «автор віршів»,
  • Дипломант XXVIII міжнародного фестивалю авторської пісні та співаної поезії «Булат» 2016 р. в номінації «поет».
  • У 2015 році отримала першу премію VIII Всеукраїнського фестивалю поезії «Підкова Пегаса» (2015).[2]
  • У 2017 році отримала диплом  І–го ступеню музично–поетичного фестивалю «Ірпінський Парнас» у номінації «Релігійна лірика».
  • У 2023 році від Всеукраїнського об'єднання "Україна" отримала медаль "За гідність і патріотизм" за представленням від ГО "Творча еліта України"

Примітки ред.

  1. ↑ Поезія Лілії Батюк-Нечипоренко. Жінка-УКРАЇНКА. Архів оригіналу за 27 листопада 2016.
  2. ↑ Вінницький літературний Пегас вкотре залишився без підкови. Жінка-УКРАЇНКА. Липень 20, 2015. Архів оригіналу за 26 листопада 2016.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лілія_Батюк-Нечипоренко&oldid=40756273