Бартоломео Назарі

Бартоломео Назарі
Бартоломео Назарі
Bartolomeo Nazari
	Худ. Бартоломео Назарі, «Портрет Джакомо Каррара», фрагмент
При народженні	Bartolomeo Nazari
Народження	31 травня 1693; Клузоне, Провінція Бергамо, Ломбардія
Смерть	24 серпня 1758 (65 років)
	Мілан, Міланське герцогство
Національність	італієць
Країна	Італія
Жанр	портрет
Навчання	у Анжело Тревізані, Бенедетто Лутті
Діяльність	художник
Напрямок	рококо
Роки творчості	1725 - 1750
Покровитель	битанський консул Джозеф Сміт
Твори	міфологічні картини, портрети,
Роботи в колекції	Ашмолеан музей, Державний музей мистецтв, Державні художні зібрання Дрездена, Національна галерея Ірландії, Гарвардський художній музей, Художній музей Фогга[d], Музей Коррер, Ка' Реццоніко і Палац Лазєнковський
	Бартоломео Назарі у Вікісховищі

Бартоломео Назарі (італ. Bartolomeo Nazari; 1693, Клузоне — 1758, Мілан), італійський художник, портретист. Венеційська школа.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Назарі.

Життєпис

Народився в Клузоне неподалік міста Бергамо. Є відомості, що рано виявив художні здібності і почав опанування художнього фаху. За припущеннями, він та його родина могли бути знайомими з відомим художником Вітторе Гісланді, що дало підстави вважати, ніби і Бартоломео Назарі був його учнем.

Але більше підстав за навчання в Венеції в майстерні художника Анжело Тревізані (1669—1752), портретиста і митця історичного живопису. Перебування в Венеції матеріально підтримав меценат Вентура Фанцаго.

Римський період

Анжело Тревізані мав також брата, більш обдарованого художника Франческо Тревізані (1656—1746), котрий працював в папському Римі. За прикладом декотрих учнів з Венеції, Бартоломео Назарі відбув у Рим, де влаштувався в майстерню Франческо Тревізані. Працював в Римі три роки, де вдосконалював власну майстерність.

Мандрівний майстер

З 1724 року повернувся в Венецію. Через два роки 1726 став членом венеційської гільдії художників. Уславився як портретист венеційських дворян та оперних співаків та співачок, хоча його портрети не відрізнялись бароковою бравурністю, а тяжіли до інтимності рококо. Серед венценосних замовників венеційського художника — Карл VII (імператор Священної Римської імперії) та його родина. Аби створити цей портрет, художник прибув у місто Франкфурт на Майні. Відома і його подорож до Генуї, де він писав портрет генуезького дожа. На зворотньому шляху в місті Мілан художник помер.

Мав двох дітей, котрі допомагали батькові в його майстерні. Син Назаро Назарі теж був другорядним художником.