Барнаульська ТЕЦ-3

Барнаульська ТЕЦ-3 — теплова електростанція в Алтайському краї Росії.

Барнаульська ТЕЦ-3

53°20′08″ пн. ш. 83°36′36″ сх. д.
Країна	Росія
Розташування	Росія
Введення в експлуатацію	1981—1986
Вид палива	вугілля
Котельні агрегати	4 парові БКЗ-420-140ПТ-2 (котли 1 — 4), 1 паровий БКЗ-420-140Ж (котел 5), 3 водогрійні ПТВМ-100 + 4 водогрійні КВГМ-116,3-150 + 2 парові ДЕ-25-14-225ГМ (водогрійна котельня)
Турбіни	всі парові, 1 Ленінградський металічний завод ПТ-80/100-130/13 (турбіна 1), 2 Уральський турбінний завод Т-175/210-130 (турбіни 2 і 3)
Встановлена електрична потужність	430
Встановлена теплова потужність	1450 Гкал/год
Материнська компанія	Сибірська вугільна енергетична компанія
ідентифікатори і посилання
Барнаульська ТЕЦ-3

Діяльність ТЕЦ почалась із запуску в 1977—1978 роках трьох водогрійних котлів типу ПТВМ-100 продуктивністю по 100 Гкал/год, до яких надалі додали ще чотири типу КВГМ-116,3-150 продуктивністю по 100 Гкал/год — в 1987, 1989, 1992 та 1994. Крім того, в 1995-му котельню доповнили двома паровими котлами типу ДЕ-25-14-225ГМ.

Енергетичні котли станції ввели в дію з 1981 по 1986 роки — чотири типу БКЗ-420-140ПТ-2 та один типу БКЗ-420-140Ж, при цьому всі вони мають продуктивність по 420 тонн пари на годину. Від енергетичних котлів живляться три парові турбіни:

• запущена в 1982-му турбіна виробництва Ленінградського металічного заводу типу ПТ-80/100-130/13 потужністю 80 МВт (станційний номер 1);
• дві введені в 1983 та 1986 роках турбіни від Уральського турбінного заводу типу Т-175/210-130 потужністю по 175 МВт (номери 2 та 3).

Таким чином загальна потужність станції становить 430 МВт при тепловій потужності 1450 Гкал/год.

Енергетичні котли ТЕЦ використовують вугілля. Водогрійні первісно запустили на мазуті, а в 1997-му частково перевели на газ (надходить до регіону по газопроводу Новосибірськ — Барнаул). 

Для видалення продуктів згоряння призначені два димарі заввишки 150 і 230 метрів.

Видача продукції відбувається під напругою 110 кВ.