Бан (від старо-верхньонімецького ban – прилюдне оголошення) – в середньовіччя право голови держави здійснювати найвищу владу – судову (судовий бан) та військову (військовий бан), видавати накази, піддавати покаранню тощо. В період раннього середньовіччя належав королю та посадовим особам, пізніше перейшов до сеньйорів. В цей час баном почали називати також поширення судово-адміністративної влади феодала на певну територію.

ДжерелаРедагувати

  • Средневековый мир в терминах, именах и названиях: словарь-справочник / Е. Д. Смирнова; Л. П. Сушкевич; В. А. Федосик. — Минск : Беларусь, 1999. — 383 с. — ISBN 985-01-0151-2. (рос.)