Бангладесько-м'янманські відносини
Бангладесько-мьянманські відносини — двосторонні відносини між Бангладеш і М'янмою. Дипломатичні відносини між країнами встановлено 1971 року. Протяжність державного кордону між ними становить 271 км[1]. У М'янми є посольство в Дацці, тоді як Бангладеш має посольство в Янгоні й консульську установу в Сітуе. Бангладеш також був однією з перших країн, які почали будівництво дипломатичної місії в Найп'їдо. Бенгальці в М'янмі проживають в Янгоні та Ракхайні. У Бангладеш люди м'янманского походження проживають в Читтагонзі та південно-східних гірських районах, зокрема араканці, марми і м'янманські бенгальці.
| Бангладесько-м'янманські відносини | |
|---|---|
| |
 Бангладеш |
 М'янма |
Історія ред.
Ці дві країни мають давню історію спільних взаємин, а також поділяють спільну спадщину Британської колоніальної імперії. 1971 року, після закінчення Війни за незалежність Бангладеш, Бірма стала однією з перших держав, що визнали незалежність Бангладеш. Наявність 270000 м'янманських біженців-мусульман (араканців) у південному Бангладеш часто є подразником у двосторонніх відносинах, які, здебільшого є дружніми. Між двома країнами був 40-річний морський прикордонний спір про території Бенгальської затоки, який був вирішений у трибуналі ООН у березні 2012 року[2].
Бангладеш і М'янма планують побудувати високошвидкісне шосе, яке з'єднає ці країни з Китаєм, передбачуваний маршрут пройде через міста Читтагонг, Мандалай, Куньмін. Уряди обох країн також обговорюють можливість експорту м'янманського газу в Бангладеш, а також будівництво спільної ГЕС в штаті Ракхайн[3][4].
Політичний клас і громадянське суспільство Бангладеш часто висловлювались на підтримку демократичної боротьби народів проти військового режиму М'янми. 2006 року 500 бангладеських політиків та інтелектуалів, зокрема Хасіна Вазед і Камаль Хоссейн, підписали прохання, в якому висловили підтримку діям Аун Сан Су Чжі і закликали до звільнення всіх політичних в'язнів у М'янмі[5]. Після перемоги на виборах у 2008 році, Хасіна Вазед знову стала на захист демократичної боротьби народів М'янми, закликаючи до припинення тюремного ув'язнення Су Чжі і м'янманських політичних в'язнів[6].
Примітки ред.
- ↑ The World Factbook. Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 6 лютого 2017.
- ↑ Bangladesh and Myanmar resolve longstanding maritime dispute. East Asia Forum. Архів оригіналу за 7 лютого 2017. Процитовано 6 лютого 2017.
- ↑ Ties with Myanmar can grow to new heights. Thedailystar.net.
- ↑ Bangladeshi PM in push for Burma gas | Democratic Voice of Burma. Dvb.no. Архів оригіналу за 1 січня 2012. Процитовано 6 лютого 2017.
- ↑ Aun San Suu Kyi. Secularvoiceofbangladesh.org. Архів оригіналу за 29 травня 2012. Процитовано 6 лютого 2017.
- ↑ http://www.bdnews24.com/details.php?id=121792&cid=30[недоступне посилання з лютого 2019]
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |