Бакуменко Володимир Михайлович
Володимир Михайлович Бакуменко (порт. Waldemar Bakumenko народ. 6 квітня 1908[1], Україна, м. Харків — 13 травня 1969 , Бразилія, м. Сан-Паулу) — радянський, український і бразильський спортсмен (російські шашки, бразильські шашки), шашковий журналіст і пропагандист гри, один із засновників правил гри в бразильські шашки .
| Бакуменко Володимир Михайлович порт. Waldemar Bakumenko | |||||
|---|---|---|---|---|---|
.jpg)  | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Національність | Українець | ||||
| Громадянство |
 СРСР  Бразилія | ||||
| Місце проживання | Бразилія, Сан-Паулу | ||||
| Народження |
6 квітня 1908 Україна, м. Харків | ||||
| Смерть |
13 травня 1969 (61 рік) Бразилія, м. Сан-Паулу | ||||
| Дружина | Чорненька Валентина Петрівна | ||||
| Діти | Бакуменко Людмила Володимирівна | ||||
| Спорт | |||||
| Країна |
.svg){kind=small} Бразилія і СРСР | ||||
| Вид спорту | Шашки | ||||
| Спортивне звання | Майстер спорту | ||||
| Статус професіонала | 1927 | ||||
| Участь і здобутки | |||||
| |||||
Біографія ред.
Народився в 1909 році в промисловому центрі міста Харкова, Україна. Навчився грати в шашки в 17 років у спортивному клубі, де паралельно займався в футбольній секції.
У 1926 році, за запропонуванням трененера шашкового клубу, взяв участь в сеансі одночасних матчів. В.Бакуменко виграв матч та вже за кілька місяців йому вдалося виграти чемпіонат клубу.
З 1926 року пішло стрімке зростання його кар'єри як спортсмена-шашиста, яскравими рисами якого є його перемога в чемпіонаті м. Харків в цьому ж році.
В жовтні 1927 року, в боротьбі з 22 конкурентами з СРСР, В.Бакуменко завоювує титул чемпіона СРСР.
У 1930х роках отримує вищу освіту за спеціальністю "інженер -технолог". В 1932 році в СРСР виходить його книга "Підручник шашкової гри". У Велику Вітчизняну війну залишився в Харкові, під час окупації вів шашкову рубрику в газеті.
У 1943 році В.Бакуменко виїхав з країни.[2]
У 1954-му році емігрував до Бразилії, жив в Сан-Паулу[3] . Працював бухгалтером будівельної фірми.
21 липня 1954 року В.Бакуменко почав вести свою щотижневу колонку "DAMAS" в газетах "A Gazeta" і "A Gazeta Esportiva", які в той час були одними з найважливіших газет Сан-Паулу.[3]
23 березня 1958 року В.Бакуменко почав найвідомішу в країні шашкову колонку «COLUNA DO DAMISTA» в газеті "A Gazeta Esportiva", яка публікувалася безперервно щосуботи протягом 11 років. Вів він її до моменту своєї смерті в травні 1969 року.
Під час життя у Бразилії В.Бакуменко поклав початок поширенню більш досконалих шашкових прийомів, пропаганду назв дебютів і комбінаційних тем .
Спортивна кар'єра в СРСР ред.
Чемпіон СРСР (1927), вигравши додатковий матч за 1 місце у С. Соколова (+1 = 3, результат в чемпіонаті (+9 = 9 -1)).
Майстер спорту СРСР (1927).
У 1928-му програв матч (він же IV Чемпіонат СРСР) екс-чемпіону СРСР Василю Медкова (+4 = 10 -6).
Кожен з учасників видав потім книгу зі своїми коментарями. Більше В. М. Бакуменко не брав участь у радянських першостях, граючи на Україні.
У 1928- му році посідає друге місце в чемпіонаті України з російських шашок серед чоловіків (м.Одеса).
У 1940-му році Володимир Бакуменко зустрівся з Ісером Куперманом в матч-турнірі чотирьох за титул чемпіона України, посівше перше місце.
Смерть ред.
15 травня 1969 року в газеті Gazeta Esportiva, Сан-Паулу, був надрукован матеріал з приводу смерті Володимира Бакуменка. Директор Федерації шашистів Сан-Паулу, Карлос Альберто, повідомив про смерть спортсмена. Володимир Бакуменко помер о 16:30 ві второк 13 травня 1969 року, на 61ому році життя, коли він був госпіталізований до відділення міської лікарні. Похорони відбулися 14 травня 1969 року.[6]
Особисте життя ред.
- Брат - Бакуменко Григорій Михайлович (1914-? ) - гв. лейтенант, кавалер ордену Червоної Зірки[7]
- Перша дружина - Чорненька Валентина Петрівна (1917 - 1980)
- Дочка (від першого шлюбу) - Бакуменко (Сосницька) Людмила Володимирівна (1939-2021)
- Правнук - Сосницький Юрій Олександрович (1990 р.н.) - художник, мистецтвознавець.
- Друга дружина - БакуменкоТамара
Бібліографія ред.
- Бакуменко В. М. Матч за шашкову першість СРСР В. М. Бакуменко - В. В. Медков. - Харків. - Вид-во вісника фізкультури.1928. - 50 с.
- Бакуменко В. М. Матч за шашкову першість СРСР. 1932 Х., 56 стор., 5000 прим.
- Медков В. В., Руссо В. Н. «Матч В.Медков - В.Бакуменко на першість СРСР з шашок в 1928 році». - Л .: Шахм. листок, 1928. - 50 с, портр. - 4000 екз.
- Рубинчик Л. С. III Всесоюзний шашковий чемпіонат . 50 обраних партій / С примітками В. Бакуменко та ін. / - Л .: 1929. - 84 с - 4000 екз.
- Бакуменко В. М., Іллінський Б. Д. Підручник шашкової гри. - Л., М .: ФиТ, 1932. - 124 с - 10000 екз.
- Бакуменко В. М. Бесіди про шашкову гру. Бесіда 1. - Харків, 1941. - 25 с - ЦР ДСТ «Колос». - 1000 екз.
- W. Bakumenko - Joias do Jogo de Damas / Любителям шашкової гри /. - 1959.
- W. Bakumenko - Curso de Damas Brasileiras (Libro primeiro) / Курс бразильських шашок (перші кроки) /. - 1968. Наступні
- W. Bakumenko - Jogo de damas. Curso de Damas Brasileuras / Гра в шашки. Курс бразильських шашок /. - 1979.
- W. Bakumenko - Manual do Jogo de Damas / Підручник шашкової гри /. - Рік видання не зазначений.
- W. Bakumenko. Jogo de damas. - Editora: Edioro. - ISBN 8500281758 . - 2003
Примітки ред.
- ↑ Міграційна карта. www.familysearch.org.
- ↑ Topdam Jogo de Damas | Entrevista com o mestre de jogo de damas Waldemar Bakumenko (pt-BR). Процитовано 21 березня 2021.
- ↑ а б Tablita – Historia oficial do jogo de damas no Brail A história oficial do jogo de damas no Brasil. tablita.com.br. Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 21 березня 2021.
- ↑ https://revistabrasileiradejogodedamas.files.wordpress.com/2018/12/Bakumenko-Curso-de-Damas-Brasileiras_1979.pdf.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|url=(довідка) - ↑ https://stom.tilimen.org/bakumenko-w--bakumenko-v-m-jogo-de-damas-curso-de-damas-brasil.html.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|url=(довідка) - ↑ http://topdam.com.br/adeus-ao-grande-mestre-de-jogo-de-damas-waldemar-bakumenko/.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Бакуменко Григорий Михайлович :: Память народа. pamyat-naroda.ru. Архів оригіналу за 30 червня 2021. Процитовано 21 березня 2021.