Базиліка Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура
Церква Святого Лаврентія за міською стіною (італ. Basilica di San Lorenzo fuori le mura) — одна із семи паломницьких церков Риму, що має титул малої базиліки.
Базиліка Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура | |
---|---|
41°54′09″ пн. ш. 12°31′14″ сх. д. / 41.902534177483° пн. ш. 12.520547230499° сх. д. | |
Країна | Італія[1][2] |
Розташування | Рим[2] |
Тип | мала базиліка[1] парафіяльна церква і патріарша базиліка[d] |
Стиль | Романське мистецтво |
Дата заснування | 6 століття |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
ред.За переданням побудована спочатку як ораторій імператором Костянтином Великим. З 451, після Халкідонського собору, церква стала патріархальною базилікою латинського патріарха Єрусалима.
У 580-х папа Пелагій II переробив будівлю на місці поховання святого Лаврентія.
У XIII столітті папа Гонорій III прилаштував до стародавнього масштабніший романський храм.
З 1374 по 1847 в Сан-Лоренцо знову знаходилася кафедра латинських патріархів Єрусалиму.
У липні 1943 фасад церквии зруйнований під час союзницьких бомбардувань Риму; відновлювальні роботи тривали до 1949.
Реліквії
ред.Під балдахіном церкви та вівтарем знаходяться реліквії святих мучеників Стефана та Лаврентія.
У крипті церкви збереглися рідкісні ранньохристиянські саркофаги. Тут знаходяться надгробки пап Пія IX та Дамасія II і італійського прем'єр-міністра Альчіде де Гаспері.
Навколо храму знаходиться сучасне кладовище Кампо Верано.