Баженов Борис Петрович
Бори́с Петро́вич Баже́нов (13 липня 1871, Харківська губернія, Російська імперія — ?) — український військовик.
| Баженов Борис Петрович | |
|---|---|
| Народження | 13 липня 1871 |
| Смерть | невідомо |
Життєпис ред.
Закінчив 2-й Московський кадетський корпус, 1891 року — Миколаївське кінне училище. Служив у 35-му драгунському Білгородському полку.
1898 року закінчив Миколаївську академію Генштабу в Санкт-Петербурзі (перший розряд, нагороджено малою срібною медаллю із занесенням його імені на мармурову дошку). Після цього обіймав посади старшого ад'ютанта штабу 2-ї гвардійської кінної дивізії, старшого офіцера для особливих доручень штабу Петербурзького військового округу.
Упродовж шести років (від 4 травня 1907 року до 30 липня 1913 року) — начальник штабу 1-ї гвардійської кінної дивізії. Полковник.
1913 року отримав звання генерала-майора й був призначений начальником військових сполучень Санкт-Петербурзького військового округу.
Під час Першої світової війни — генерал-квартирмейстер 6-ї армії Румунського фронту.
За Гетьманату (1918) — голова Української надзвичайної дипломатичної місії у скандинавських країнах (Швеції та Норвегії).
Література ред.
- Науменко К. Є. Баженов Борис Петрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 76.
- Скоропадський Павло. Спогади. — Київ — Філадельфія, 1995. — С. 266, 372.