Бабич Борис В'ячеславович
Борис В'ячеславович Бабич — український громадсько-політичний діяч. Член Центральної і Малої Рад. Член Центрального комітету Селянської спілки.
| Борис В'ячеславович Бабич | |
|---|---|
| Громадянство |
.svg){kind=small} УНР |
| Національність | українець |
| Діяльність | політик |
| Відомий завдяки | Член Центральної Ради УНР |
| Партія | УСДРП |
Життєпис ред.
У 1917 році брав участь у роботі квітневої Всеукраїнської конференції УСДРП як делегат новоград-волинської партійної організації. На першому Всеукраїнському селянському з'їзді (28.5.1917—2.06.1917) був обраний до її Центрального комітету, а також кооптований до складу Української Центральної Ради[1]. 28.6.1917 був делегований до Малої Ради від фракції УСДРП. Був членом ряду комісій Центральної Ради, а саме з реорганізації Комітету, з розроблення проекту статуту автономії України. З 8.09.1917 по 15.09.1917 входив до складу української делегації на З'їзді поневолених народів Росії у Києві. 09.09.1917 Мала Рада ухвалила його кандидатуру до складу української делегації на Демократичну нараду, що проходила в Петрограді. Подальша доля невідома[2].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Українська Центральна Рада 7 серпня 1917 р. — 31 березня 1918 р. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 13 липня 2018.
- ↑ В. Верстюк, Т. Осташко. Діячі Української Центральної Ради. Біографічний довідник