Вікіпедія

Вальтер Бааде

(Перенаправлено з Бааде Вільгельм Генріх Вальтер)

Ва́льтер Баа́де, повне ім'я Вільгельм Генріх Вальтер Бааде[6] (нім. Wilhelm Heinrich Walter Baade; 24 березня 1893(18930324), село Шреттінгхаузен — 25 червня 1960, Геттінген) — німецький астроном.

Вальтер Бааде
нім. Walter Baade
Народився 24 березня 1893(1893-03-24)[1][2][…]
село Шреттінгхаузен, тепер в межах міста Пройсіш-Ольдендорф, Німеччина
Помер 25 червня 1960(1960-06-25)[1][2][…] (67 років)
Геттінген
Країна  Німеччина
Діяльність астроном, астрофізик
Alma mater Геттінгенський університет (1919)[2]
Вестфальський університет імені Вільгельма (1913)[2]
Галузь астрономія[4] і астрофізика[4]
Заклад Обсерваторія Маунт-Вілсон
Паломарська обсерваторія
Геттінгенський університет
Відомі учні Halton Arpd
Аллан Сендідж
Аспіранти, докторанти Halton Arpd
Членство Баварська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
Американське філософське товариство[5]
У шлюбі з Johanna Bohlmannd
Нагороди
CMNS: Вальтер Бааде у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 24 березня 1893 року в містечку Шреттінгхаузен (Вестфалія) в сім'ї вчителя. Після закінчення Геттінгенського університету (1918) за рекомендацією математика Фелікса Кляйна, у якого він працював асистентом, був прийнятий на роботу до Бергедорфської обсерваторії Гамбурзького університету, викладав у цьому ж університеті (з 1928 року). 1931 року переїхав до США. Працював спочатку в обсерваторії Маунт-Вілсон, потім — у Паломарській обсерваторії. 1958 року повернувся до Німеччини, працював у Геттінгенському університеті.

Перші роботи Бааде, виконані ним у Гамбурзькій обсерваторії, були присвячені кометам, астероїдам, змінним зорям.

У 1923 році він відкрив нову комету, у 1920-му — астероїд Гідальго з рекордним тоді віддаленням від Сонця.

1949 року відкрив астероїд Ікар, орбіта якого заходила всередину орбіти Меркурія.

Помер у Геттінгені 25 червня 1960 року.

Наукова діяльність ред.

Світову популярність принесла Бааде концепція існування двох основних типів зоряного населення галактик. Спостерігаючи найближчі галактики (зокрема, галактику Андромеди) за допомогою найбільших тоді 100-дюймового (а потім і 200-дюймового) рефлекторів, він 1944 року розклав їх на зорі та поділив зоряне населення на дві групи залежно від віку зір, їх хімічного складу і розташування в галактичній системі. До групи I Бааде відніс молоді (106—108 років) гарячі зорі, що сформувалися з міжзоряного газу, який міг утворитися, наприклад, під час вибухів наднових. Ці зорі містять залізо, нікель, вуглець і деякі важчі елементи приблизно в такій же пропорції, як Сонце, і теж складаються в основному з водню (90 %) і гелію (9 %). До групи II належать старіші зорі (1×109—15×109 років). Вони утворилися з міжзоряних газових хмар, що сформувалися після Великого вибуху і складаються майже винятково з водню і гелію. Вміст важчих елементів в них в 10—100 разів менший, ніж у зорях групи I.

Концепція Бааде відіграла важливу роль у розвитку теорії еволюції зір.

Вельми цінними були також результати Бааде стосовно наднових. Він довів, що спалахи зір, які спостерігали ще Тихо Браге (1572) і Йоганн Кеплер (1604), були насправді спалахами наднових, і ототожнив їх із залишками спалахів — туманностями.

Бааде вперше висловив припущення (спільно з Фріцом Цвіккі), що в результаті спалаху наднової може утворитися нейтронна зоря (1934), ототожнив (спільно з Рудольфом Мінковським) із залишками наднових декілька дискретних джерел радіовипромінювання. Фотографуванням у монохроматичному світлі виявив тонковолокнисту структуру Крабоподібної туманності.

Визнання ред.

Цікавий факт ред.

Коли почалася війна з Німеччиною, з'ясувалося, що Бааде, який приїхав до Штатів 1931 року, немає ніяких документів, крім німецьких, — тобто є громадянином ворожої держави. Він навіть не оформив дозволу на перебування. Військові змушені були посадити його під домашній арешт в обсерваторії Маунт-Вільсон, де йому дісталися надзвичайні умови: внаслідок світломаскування вогні міста Лос-Анджелеса не заважали спостереженням, і весь час спостережень належав Бааде, оскільки інших співробітників лабораторії було призвано на військову службу.

Джерела ред.

  • И. Г. Колчинский, А. А. Корсунь, М. Р. Родригес (1977). Бааде Вильгельм Генрих Вальтер. Астрономы (Биографический справочник) (російською) . на сайте Астронет. Киев: «Наукова Думка». Архів оригіналу за 17 вересня 2010. Процитовано 24 травня 2010.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в г Walter Baade Papers: Finding Aid — Гантінгтонська бібліотека.
  3. ↑ а б Walter Baade — 2009.
  4. ↑ а б Czech National Authority Database
  5. ↑ NNDB — 2002.
  6. ↑ БААДЕ // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 46. — ISBN 966-613-263-X.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вальтер Бааде

  Це незавершена стаття про астронома чи астрономку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вальтер_Бааде&oldid=42196849