Ашіль Люшер
французький історик
Дені Жан Ашіль Люшер (фр. Denis Jean Achille Luchaire; 4 жовтня 1846, Париж — 13 листопада 1908, там само) — французький історик-медієвіст і філолог; професор у Бордо, потім у Парижі[6]. Його праці перевидавалися в другій половині XX сторіччя.
| Ашіль Люшер | |
|---|---|
| фр. Achille Luchaire | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Denis Jean Achille Luchaire[1] |
| Народився | 4 жовтня 1846[2] колишній 10-й округ Парижаd, Париж, Франція[2] |
| Помер | 13 листопада 1908[3][4] (62 роки) rue Guynemerd, VI округ Парижа[4] |
| Поховання | цвинтар Монпарнас |
| Країна | .svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | філолог, історик |
| Alma mater | Вища нормальна школа |
| Галузь | медієвістика[5] |
| Заклад | Паризький університет Університет Бордо |
| Посада | академік |
| Членство | Академія моральних і політичних наук |
| Діти | Julien Luchaired Maurice Luchaired |
| Нагороди | |
 Ашіль Люшер у Вікісховищі | |
Одна з паризьких вулиць носить його ім'я — rue Achille-Luchaire.
- Alain le Grand, sire d'Albret. L'Administration royale et la Féodalité du Midi (1440—1522), Париж, 1877, Текст. Переиздано: Slatkine, Женева, 1974.
- Les Origines linguistiques de l'Aquitaine (1877)
- Études sur les idiomes pyrénéens de la région française (1879). Переиздано: Slatkine, Женева, 1973.
- Recueil de textes de l'ancien dialecte gascon d'après les documents antérieurs au XIV s. suivi d'un glossaire (1881)
- Philippe-Auguste, Париж, 1884, Текст
- Histoire des institutions monarchiques de la France sous les premiers Capétiens (987—1180) (2 т., 1883)
- Histoire des institutions monarchiques de la France sous les premiers Capétiens, mémoires et documents. Études sur les actes de Louis VII (1885)
- Les Communes françaises à l'époque des Capétiens directs, Париж, 1890, Текст. Переиздано: Slatkine, Женева, 1977.
- Louis VI le Gros, annales de sa vie et de son règne (1081—1137), avec une introduction historique, Париж, 1890, Текст. Переиздано: Mégariotis, Женева, 1979.
- Manuel des institutions françaises: période des Capétiens directs (1892, Текст [Архівовано 30 вересня 2021 у Wayback Machine.]. Переиздано: Mégariotis, Женева, 1979.
- L'Université de Paris sous Philippe-Auguste, Париж, 1899. Текст
- Étude sur quelques manuscrits de Rome et de Paris (1899) Текст [Архівовано 30 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- Les Premiers Capétiens : 987—1137 (1901) Текст
- Innocent III, Rome et l'Italie, Париж, 1904. Текст
- Innocent III et la croisade des Albigeois, Париж, 1905. Текст Переведено: Люшер А. Иннокентий III и альбигойский крестовый поход. СПб.: Евразия, 2003. ISBN 5-8071-0137-5.
- Innocent III, la papauté et l'empire, Париж, 1906. Текст
- Innocent III, la question d'Orient, Париж, 1907. Текст
- Innocent III, les royautés vassales du Saint-Siège, Париж, 1908. Текст [Архівовано 30 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- Innocent III, le concile de Latran et la réforme de l'Église: avec une bibliographie et une table générale des six volumes (1908)
- La Société française au temps de Philippe-Auguste (1909). Переиздано: 1/ Slatkine, Genève, 1974; 2/ Люшер А. Французское общество времен Филиппа-Августа. — М. : Евразия, 1999. — 414 с. — ISBN 5-8071-0023-9.
Примітки
ред.- ↑ https://archives.paris.fr/arkotheque/visionneuse/visionneuse.php?arko=YTo2OntzOjQ6ImRhdGUiO3M6MTA6IjIwMjQtMDgtMTAiO3M6MTA6InR5cGVfZm9uZHMiO3M6MTE6ImFya29fc2VyaWVsIjtzOjQ6InJlZjEiO2k6NTtzOjQ6InJlZjIiO2k6NjU2NzQ7czoxNjoidmlzaW9ubmV1c2VfaHRtbCI7YjoxO3M6MjE6InZpc2lvbm5ldXNlX2h0bWxfbW9kZSI7czo0OiJwcm9kIjt9#uielem_move=0%2C0&uielem_rotate=F&uielem_islocked=0&uielem_zoom=36 — С. 18.
- ↑ а б Reconstructed vital records of Paris
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Мерія Парижа Vital records of Paris
- ↑ Czech National Name Authority Database as Linked Data, Báze národních jmenných autorit v podobě propojených dat
- ↑ а б Люшер, Ашилль // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
ред.- Люшер, Ашилль // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)