Аче
Аче (Гуаякі, Гуаякуі, Гуоягуі, Гіаякі, що означає люті пацюки; а Аче або Аксе іхньою мовою людина) — народ аборигенів, який мешкав в субтропічних лісах Західного Парагваю до 70-х років XX століття, коли їх депортували до резервації. Вони були об'єктами антропологічних досліджень П'єра Кластре.
Назва ред.
Аче також відомі як люди сокири.[1] У минулому сусіди, що говорять на гуарані, і ранні антропологи називали їх Гуаякі, Гуаякі, Гуаякі-Аче та Гоягуі, однак тепер ці терміни вважаються принизливими.
Найдавніші опубліковані звіти (Lozano 1873-74 короткий опис єзуїтів у XVII столітті)[2] про Аче називають їх «Guajagui», термін, заснований на корені гуарані «Guaja» (= вороже плем'я, або брат-свекор) і «gui» загальний суфікс Aché (що означає «сутність» або «має властивість»).
Географія та поділ ред.
Аче нині переважно мешкають в семи поселеннях: Чупа Поу, Арройо Бандера, Куетуві, Куетівуве, Черро Мороті, Пуерто Барра і Йпетімі. Куетувіве було створено в 2000-му році організацією аче La Liga Nativa por la Autonomía, Justicia y Ética (національна ліга за автономію, справедливість і етику).
Аче були поділені на наступні підгрупи в середині XX століття: південні аче, аче Ва, аче гату, і Йбітірусу.
Історія ред.
Аче традиційно мешкали як народ мисливців та збирачів. Їхнє життя залежало від полювання і збирання фруктів, меду та коренів. Через полювання на них самих, аче були жорстокими до дітей, хворих та старих людей, тобто до всіх, хто міг стати тягарем[3]. У XX столітті за диктаторського режиму Стресснера зазнали фактично масового винищення і витіснення із займаними ними раніше земель. У 70-х роках XX століття проведено масову депортацію в резервації, проте в 2000 році їм було дозволено повернення на рідні території. Сучасна чисельність аче — понад 1500 осіб.[4] Є ряд антропологічних досліджень аче.[5]
Література ред.
- Philippe Edeb Piragi, «Los Aché del Paraguay y las revelaciones de la 'Palabra de los Ancestros' : de la tradición oral a la resistencia cultural», Suplemento Antropológico, Vol.XXXVI, N°1, junio 2001, pp.: 147—245, CEADUC, Asunción, PARAGUAY.
- Бартоломеу Мелья, Луиджи Миралья, Марк и Кристина Мюнцель, Агония индейцев аче-гуаяки, М., Прогресс, 1982, 160 с.
Примітки ред.
- ↑ Aché. Ethnologue (англ.). Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 1 лютого 2022.
- ↑ Floyd, Troy S.; Mille, Andres (1969-11). Derrotero de la Compania de Jesus en la conquista del Peru, Tucuman y Paraguay y sus iglesias del antiguo Buenos Aires, 1567-1768. The Hispanic American Historical Review. Т. 49, № 4. с. 762. doi:10.2307/2511194. ISSN 0018-2168. Процитовано 1 лютого 2022.
- ↑ Харарі, 2018, с. 73, Когнітивна революція.
- ↑ Парагвай: общины коренного народа аче · Global Voices по-русски. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 26 січня 2022.
- ↑ Архивированная копия (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2008. Процитовано 10 вересня 2008.
{{cite web}}: Недійсний|deadlink=да(довідка)
Посилання ред.
- Мова аче в Ethnologue. Languages of the World, 2009 [Архівовано 2 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Харарі, Юваль (2018). Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього. пер. з англ. Ярослава Лебеденка (вид. 2-е вид.). Харків: КСД. с. 544. ISBN 978-617-12-1531-3. Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 4 жовтня 2018.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
