Афідевіт
Афідевіт (Афідавіт) — письмова урочиста заява, письмове свідчення (твердження про факт), дане під присягою. У афідевіті, подібно присязі, вживаються клятвені дієслова, а особу, від якої походить афідевіт, попереджають про відповідальність за надання неправдивих даних (свідчень). Найширше використовується в країнах англо-американської системи права.
В Україні тлумачення терміну дається Роз'ясненнями Міністерства юстиції України щодо нотаріального оформлення від імені громадян, підприємств, установ і організацій України документів, призначених для дії за кордоном від 01.02.1998 р.[1]. Варто зауважити, що окрім цих Роз'яснень, в Україні дефініції афідевіту не присвячено жодного офіційного акта.[2]
Примітки ред.
- ↑ Міністерство юстиції України (01.02.1998). Роз'яснення щодо нотаріального оформлення від імені громадян, підприємств, установ і організацій України документів, призначених для дії за кордоном. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 19 січня 2018.
- ↑ Світлана Дунаєвська. Дещо інший погляд на афідевіт // Юридичний радник. — квітень 2017. — Вип. № 2 (92). — С. 28—32.