Атаманюк Роман Олександрович
Рома́н Олекса́ндрович Атаманю́к (позивний в 93-й ОМБр «Берест»; 15 лютого 1990, м. Суми — 28 травня 2015, с. Опитне Ясинуватського району Донецької області) — солдат Збройних сил України. Загинув, боронячи Україну в російсько-українській війні.
| Атаманюк Роман Олександрович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 15 лютого 1990 Суми | |
| Смерть | 28 травня 2015 (25 років) Опитне | |
| Поховання | Петропавлівське кладовище | |
| Громадянство |  Україна | |
| Псевдо | «Берест» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014-2015 | |
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис
ред.Навчання
ред.Навчався в математичному класі Олександрівської гімназії в місті Суми, яку закінчив у 2007 році. Вступив до Сумського державного університету на факультет економіки та менеджменту, кафедра фінансів. У 2012 році захистив дипломну роботу на ступінь «магістр» англійською мовою. Був студентським активістом: організовував та брав участь в наукових, спортивних та громадських заходах.
Будучи російськомовним, повністю перейшов на українську, навчаючись на першому курсі.
Робота
ред.Після завершення навчання в університеті, переїхав до Києва, де працював за своєю спеціальністю — фінансовим аналітиком у службі фінансового планування та контролінгу фінансового департаменту у корпорації «Артеріум».
Хобі
ред.Роман захоплювався грою в регбі. Був одним із засновників регбійного спорту в Сумах і його головним популяризатором. Професійно грав у складі київської команди РК «Ведмеді», коли проживав та працював у Києві.
Також займався бальними танцями.
Громадська діяльність
ред.
Активіст українського націоналістичного руху, член Студентського братства Сумщини та почесний член (посмертно)[1]Молодіжного націоналістичного конгресу. Був вихованцем патріотичного наметового табору «Січ», потім — одним із головних організаторів та відповідальних за проведення на Сумщині дитячого наметово-патріотичного табору Молодіжного націоналістичного конгресу «Коловрат», на якому в 2012 і 2014 роках виконував роль «бунчужного».
Окрім цього, був співорганізатором теренової гри для молоді «Ревин Яр». Брав участь у тереновій грі «Гурби-Антонівці».
Участь у Революції Гідності
ред.Учасник Революції Гідності. Був затриманий при зачистці 10 грудня силами міліції барикади на Грушевського, проте невдовзі був звільнений[2].
Входив до складу 14-ї сотні Самооборони Майдану «Вільні Люди».
Участь в АТО
ред.
Наприкінці серпня 2014 року Роман став добровольцем батальйону «Айдар». За його словами, близько двох місяців перебував у м. Щастя, чекаючи на бойові дії.
Вирішивши змінити батальйон, опинився в «Донбасі» і пройшов навчання під Дніпропетровськом. Саме там він познайомився зі своїми майбутніми бойовими побратимами, з якими разом перейшов у 93-ю бригаду ЗСУ, служив в 6-й роті на посаді стрільця. Після бою під Донецьким аеропортом, його роту передислокували у с. Водяне.
Загибель
ред.28 травня 2015 року поблизу Донецького аеропорту, у селищі Опитне, почався мінний обстріл. І хоч Роман не повинен був перебувати на позиції, він пішов замість хлопця, який не міг їхати на вогневі. В окоп потрапила міна, від якої Роман загинув. Його напарник залишився живим, оскільки Роман прийняв удар на себе.
Прощання
ред.1 червня 2015 року відбулося прощання з Роман Атаманюком у Воскресенській церкві УПЦ КП, після чого траурна процесія рушила центральними вулицями міста до кладовища. Кілька сотень людей зібралось, аби провести його в останню путь. Похований на Алеї Слави у Сумах, Центральне Кладовище.[3]
Залишилися батьки.
Нагороди
ред.За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 13 серпня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Вшанування пам'яті
ред.- У 2015 році дитячий патріотичний наметовий табір «Коловрат», що проходить на Сумщині, названо іменем Романа Атаманюка.[4]
- 18 липня 2015 року у місті Суми відбувся турнір із пляжного регбі пам'яті Романа Атаманюка.
- 13 серпня 2015 року рішенням Сумської міської ради № 4672-МР Атаманюку Роману Олександровичу посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми».
- Розпорядженням міського голови м. Суми від 19.02.2016 № 43-Р «Про перейменування топонімів м. Суми» вулицю 40 років Жовтня перейменовано на вулицю Романа Атаманюка[5].
- У травні 2016 року щорічна спортивно-патріотична теренова гра «Гурби-Антонівці» присвячена пам'яті Романа Атаманюка.
- 2 вересня 2019 на території Сумського державного університету встановили пам'ятник студентам та випускникам, що загинули захищаючи незалежність України. Прообразом для скульптури став Роман Атаманюк.[6]
Примітки
ред.- ↑ Почесне членство (англ.). Архів оригіналу за 15 грудня 2015. Процитовано 13 березня 2017. [Архівовано 2015-12-15 у Wayback Machine.]
- ↑ МІЛІЦІЯ ВНОЧІ ЗАЧИСТИЛА БАРИКАДУ НА ГРУШЕВСЬКОГО. ЛЮДИ ПІШЛИ НА МАЙДАН. Українська правда. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 23 січня 2016.
- ↑ Романа Атаманюка поховали на Алеї Слави у Сумах. mnk.org.ua. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 27 січня 2016.
- ↑ Перша зміна Коловрату ім.Романа Атаманюка відбулася на Сумщині. mnk.org.ua. Процитовано 27 січня 2016.
- ↑ У Сумах з’явилася вулиця Романа Атаманюка. mnk.org.ua. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2016.
- ↑ Пам`ятний знак студенту-воїну встановили на території СумДУ - UA: СУМИ. sm.suspilne.media. Процитовано 2 вересня 2019.
Джерела
ред.- Указ Президента України від 13 серпня 2015 року № 473/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Атаманюк Роман Олександрович [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Роман Олександрович Атаманюк
- Додаток до розпорядження міського голови «Про перейменування топонімів м. Суми» від 19.02.2016 № 43-Р