Відкрити головне меню

Атака (фр. attague — напад) має два різновиди:

Зміст

ІсторіяРедагувати

З розвитком шахової думки поняття атаки переосмислювалося. Вільгельм Стейніц розглядав атаку як засіб реалізації досягнутої переваги. Вона повинна була завершувати інші наступальні дії — ініціативу, позиційний тиск, обмеження рухливості фігур суперника. Звідси концепція Стейніца: той, хто має перевагу, зобов'язаний атакувати. Той же, хто захищається, не має такого права, оскільки його позиція ще більш погіршиться.

Сучасна шахова теорія трактує поняття атаки ширше. В низці випадків атака — не результат всієї стратегії, а лише засіб боротьби, необхідний для отримання тих чи інших позиційних переваг. Часто атака не завершує партію, а лише починає нову стадію боротьби заради досягнення переваги.

Таким чином, головну мету атаки вбачають не в знищенні сил супротивника, а в досягненні реальної позиційної переваги.

Чинники успішності атакиРедагувати

Успішність атаки залежить від багатьох позиційних чинників:

Види атакиРедагувати

Основними видами атаки є:

Об'єкти для атакиРедагувати

Об'єкти для атак бувають різноманітні, але особливо важливим є король. При здійсненні атаки на нього враховують його розташування відносно короля атакувальної сторони: при односторонніх рокіровках атаку здійснюють переважно фігурами, при різнобічних — пішаками, на застряглого в центрі короля, позбавленого можливості сховатися на фланзі, здійснюють комбіновану атаку.

Об'єктами нападу при флангових атаках можуть бути слабкості в позиції суперника, а також висячі фігури.

Проте не лише центр та фланги бувають об'єктами для атаки, але й окремі слабкі пункти і навіть рухомі об'єкти.

Перенесення атаки з різних об'єктів на короля суперника нерідко служить способом реалізації позиційної переваги. Наприклад позиційна перевага в центрі дозволяє почати флангову атаку на короля супротивника. Іноді такому перенесенню атаки сприяють слабкості в пішаковому прикритті короля, що виникли на ранній стадії партії.

Атака як дебютний варіантРедагувати

Термін «атака» вживається в шаховій літературі і в значення «варіант». наприклад атака Макса Ланге в захисті двох коней, атака Панова в захисті Каро-Канн. Більш того, «атакою» названо «неправильний» дебют 1. g4атака Гроба.

ПрикладРедагувати

НімцовичКапабланка
Петербург, 1914
abcdefgh
88
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Напіввідкриті лінії «а» та «b» сприяють здійсненню масованої флангової атаки чорних.

У позиції на діаграмі з партії НімцовичКапабланка [1] чорні програють пішака. Однак завдяки напіввідкритим лініям на ферзевому фланзі вони мають можливість здійснити флангову атаку.

19... Ла8
20. а4 К: d2
21. Ф: d2 Фс4
22. Лfd1 Леb8
23. Фе3 Лb4
24. Фg5 Cd4+
25. Kph1 Лab8
26. Л: d4

вимушене через загрозу 26... C:c3

26... Ф: d4
27. Лd1 Фс4
28. h4 Л: b2

і білі незабаром здалися.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Таль М.Н.,Дамський Я.В., В огонь атаки, М., 1978
  • Шахматы : энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 23. — 624 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3.

ПосиланняРедагувати